18 жовтня 2023 року. Схеми фінансового шахрайства набули небувалого розмаху в Україні. Правоохоронці та Нацбанк б’ють на сполох та публікують детальні інструкції, як убезпечити від дій зловмисників.
Нещодавно на Закарпатті затримали одного з організаторів схеми, який виманив у матері загиблого бійця ЗСУ мільйони грошової допомоги, яку держава надала жінці через смерть сина. Йдеться про суму в 7,5 (!) мільйонів гривень. Ця інформація неабияк збурила суспільство. В Україні заговорили вже не про епідемію, а справжню пандемію шахрайства під час війни.
Правоохоронці підтвердили: кількість справ за статтею «шахрайство» цього року досягла історичного антирекорду. За вісім місяців в Україні було відкрито 59 605 кримінальних проваджень. Це більше, аніж за два попередні роки разом. У 2021 році було відкрито 23 847 кримінальних справ, а у 2022-му – 32 086.
Згідно з опитуванням Національного банку, з майже 113 тисяч респондентів 11 відсотків ставали жертвами шахраїв з початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше злочинці ошукують молодь у віці 18 – 24 років та людей старше 65 років. Однак нерідко жертвами стають і ті, хто з цифровими технологіями добре обізнаний.
У найпоширеніших шахрайських схемах спритні ділки використовують злам акаунтів у соцмережах, фейкові повідомлення про соціальні виплати та створення сайтів про нібито соціальні виплати для обману громадян.
Користуючись ситуацією та складним фінансовим становищем українців, злочинці адаптували шахрайські схеми – ошукували людей, прикидаючись представниками банків чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, а то й міжнародних благодійних організацій.
Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті – 52,7%, – повідомляють у НБУ. Друге за популярністю місце посідає таке шахрайство як фішингові посилання – 18,6%. Далі в списку поширених шахрайських схем – злам акаунтів у соцмережах (12%) та виманювання інформації телефоном (10,2%).
Директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддерьогін стверджує, що під час війни самим громадянам треба бути більш обачними, адже «більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток” – зазначив він.
Кишенькових злодіїв у звичному розумінні наразі стає все менше. Шахраї активно емігрували до інтернету. Суми збитків від незаконних дій в мережі онлайн зросли на 16% – з 114 грн до 133 грн на кожні 1 млн грн видаткових операцій з платіжними картками. Середня сума успішних шахрайських операцій в інтернеті зросла на 47% – з 1642 грн до 2408 грн. А це означає, що злочинці підлаштовуються під прискорену цифровізацію банківського обслуговування і втрачають інтерес до шахрайських дій із фізичною платіжною інфраструктурою банків.
Найпоширеніша наразі схема – дзвінки від імені представників банку. Голос у слухавці попереджає: вашу карту заблоковано, з вашого рахунку хочуть списати гроші, повідомляємо про нові правила під час воєнного стану тощо. Зловмисники, які представляються співробітниками банку, мають безліч варіантів, аби отримати доступ до банківської карти.
Ще один «популярний» вид шахрайства – повідомлення на кшталт «Ваш родич у біді». Зазвичай телефонують посеред ночі та повідомляють, що син чи донька, онук чи онука потрапили в халепу. Приміром, скоїли ДТП. Зловмисники можуть представлятися лікарями швидкої, поліцейськими і пропонувати вирішення «проблеми» за винагороду. Сума може сягати кількох тисяч доларів.
«Соціальні виплати під час війни». Шахраї зазвичай надсилають смс-повідомлення про отримання соціальної різноманітних виплат від органів влади чи благодійних фондів. Натомість просять надати анкетні дані, номер карти, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін дії.
Це означає, що після надання такої інформації, громадяни позбуваються своїх заощаджень. А банкіри кажуть, що до 85-90% шахрайств відбувається в інтернеті, а прояви кібершахрайства стали більш різноманітними. «Фантазіям» любителів легкої наживи немає меж.
«У зв’язку з тим, що в нас вже цифровий світ, все це мігрувало в інтернет. І зараз з цим досить складно боротися. Є шахраї і є люди, які їм протидіють – правоохоронні органи, банки, асоціації, платіжні системи, регулятор. І це постійні такі перегони наввипередки, хто кого пережене. На певних етапах добро трохи програє, але ми наздоганяємо це», – зазначив Антон Тютюн, заступник голови правління АТ «Ощадбанк».
Фінансові аналітики кажуть: попри стрімкий розвиток технологій, люди мають зберігати свої природні якості – допитливість та схильність сумніватися. До цього зобов’язує і воєнний стан. Соціальні мережі та штучний інтелект підривають суспільні стовпи довіри та безпеки. Тож озброїти найслабшу ланку, споживача, інструментами для боротьби з дедалі вигадливішими шахрайськими тактиками — це єдиний шлях до безпечного та сповненого можливостей цифрового майбутнього. Однак у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство переконані лише 32% із опитаних соціологічного дослідження Visa Stay Secure 2023. Решту можна вважати потенційними жертвами.
Вікторія Чирва
Obraz Andrew Martin z Pixabay