США озвучили вимоги до України

29 вересня 2023року. Білий дім адресував платформі донорів, прем’єр-міністру України Денису Шмигалю та ОПУ лист із конкретним переліком реформ, які має впровадити Україна для продовження надання їй військової допомоги. Рекомендовано чіткі терміни, у які Київ має вкластися – від сьогодні і до півтора року. Що це: ультиматум чи реальна карта? Думки суспільства розділились.

У чому громадськість дотримується єдиної думки, так це в тому, що цей перелік не є вичерпний і надалі буде коригуватись, але він точно очікує на реагування від українського уряду. Серед найбільш очікуваних і термінових реформ, на які акцентує уваги американська сторона;

  • посилення незалежності САП,
  • збільшення кількості слідчих НАБУ,
  • перезапуск Вищої ради правосуддя,
  • забезпечення незалежності НАЗК.


Серед запропонованих до реалізації реформ: імплементація регламенту REMIT – не пізніше 1 квітня 2024 року. Наглядовим радам державних підприємств рекомендовано ввести по сьомому члену до наглядових рад Укренерго та Нафтогазу; завершити законодавчий процес корпоратизації Енергоатому та обрати незалежну наглядову раду; передача ОГТСУ у власність Міністерства енергетики, прийняття нового статуту компанії та обрання нової незалежної наглядової ради; прийняти закон про корпоративне управління ДП); обрати та запровадити нову наглядову раду для новоствореного ДК Українська оборонна промисловість (колишній “Укроборонпром”) у відповідності до стандартів ОЕСР.

Йдеться у реєстрі вимог і про реорганізацію НАБУ. Пропонується збільшити кількість слідчих щонайменше на 300 осіб, посилити криміналістичну спроможність НАБУ відповідно до міжнародних стандартів та гарантій; сформувати громадську наглядову раду; надати НАБУ право на прослуховування; зберегти незалежність НАБУ та виключні повноваження щодо розслідування резонансних справ про корупцію.

У рекомендаціях заокеанських експертів – вимоги до розкриття інформації про активи та фінансову звітність, а також обов’язкове декларування активів для всіх державних службовців та суддів, включаючи всі декларації за 2021 та 2022 роки, щоб сприяти більшій підзвітності. Американці радять відновити розкриття інформації про фінансову діяльність політичних партій, спростити систему декларування активів шляхом об’єднання з іншими базами даних та реєстрами відповідно до юридичних зобов’язань публічних службовців подавати правдиві та своєчасні декларації.

Окремим пунктом – як реорганізувати український НАЗК. Для цього пропонують незалежний, прозорий, конкурентний та своєчасний відбір нового голови агентства.

Паралельно рекомендують завершити перезапуск Вищої ради правосуддя. Аби вона діяла ефективно навіть в умовах повно масштабної війни, слід у короткі терміни створити Службу дисциплінарних інспекторів за безпосередньої та конструктивної участі незалежних експертів, забезпечивши добір висококваліфікованих інспекторів, доброчесних, професійних та з належною винагородою, а також відновити дисциплінарну функцію ВРП.

Не зайве, йдеться у рекомендаційному листі, здійснити перевірку суддів Верховного Суду щодо доброчесності та провести відбір нових суддів за участю міжнародних експертів. Не оминули американські фахівці і питання реформ у Міністерстві оборони, які здебільшого стосуються організації закупівель.

Найбільшого резонансу в українському суспільств здобув рядок із реєстру про запровадження ринкових цін на газ та електроенергію. Наразі суспільство досить чутливе до питання ціноутворення на енергоносії. Слабкість урядових інституцій та відсутність цілеспрямованої політики з посилення ролі споживачів на енергоринку не дозволяють ефективно протидіяти маніпуляціям та інформувати суспільство про реальні можливості для заощаджень – зокрема, через зміну постачальника та реалізацію енергоефективних заходів.

Сьогодні ціни для населення на електроенергію зарегульовані положенням про покладення спеціальних обов’язків на учасників електричного ринку, а ціни на газ, тарифи на послуги розподілу газу та теплопостачання “заморожені”. Тарифи на послуги передачі та розподілу електроенергії регулярно переглядаються, однак не здатні покривати всіх витрат операторів мереж, які виникають і через війну, і через зростання цін. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, дотації на утримання регульованих цін для населення у 2022 році сягнули 400 млрд грн.

Що пропонують американські фахівці? Найперше – запровадити програму лібералізації на природний газ та електроенергію. А для того, щоби він спрацював, впровадити план дій спрямований на лібералізацію тарифів на газ та електроенергію для кращого забезпечення енергозбереження та фінансової стійкості компаній та операторів, одночасно розробити схеми цільової підтримки для вразливих споживачів. Паралельно вжити заходів для подальшої лібералізації цін на газ та електроенергію, а також підготуватися до розвитку “зеленої” енергетики та інтеграції енергосистеми між Україною та ЄС.

Якщо ж розглядати в цілому рекомендації США, то нічого незвичайного у них немає. Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції зауважує: «Майже всі перелічені в ньому реформи треба робити для українців, для України і для перемоги. Не для американців, не для ЄС. А якщо ми при цьому ще й гроші отримаємо, так це взагалі подарунок. Дискутувати можна про те, якщо ми не виконаємо ці вимоги, то чи ускладнить це отримання Україною грошей? Точно ускладнить. Дискутувати можна про те, наскільки ускладнить: більше чи менше? Але це беззмістовна дискусія».

Це кілька років тому, у мирний час, ще можна було під різними приводами відтягувати реформи, але зараз, коли ситуація на полі бою залежить від західної зброї, від допомоги усього світу українська влада просто не може собі дозволити сваритися з головними стратегічними партнерами.

Низка експертів радить краще комунікувати з власним суспільством, аби воно збагнуло абсолютний тренд з цього документу – посилення інституцій та добір доброчесних людей за  справедливими і прозорими конкурсами. 

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський переконує: « Я впевнений, що з реформами будемо рухатися нормально. Жодна з реформ в американському листі, зобов’язаннях у меморандумі МВФ та вимогах перед Європейським Союзом не відноситься до непопулярних. Виняток – перегляд тарифів на газ і електроенергію».

Вікторія Чирва
Photo by NASA on Unsplash

 

Facebook
Twitter
LinkedIn