27 вересня 2023 року. Україна розробила процедуру верифікації чотирьох зернових агрокультур для п’яти країн ЄС, які виступили проти експорту українського зерна, зокрема, Польщі. Механізм було розроблено відповідно до рішення Європейської Комісії. Київ надіслав країнам-сусідам пропозиції, як саме діятиме такий механізм, та очікує від них відповіді та можливі варіанти рішень.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський вважає, що запропонований механізм є максимально конструктивний, зрозумілий, а головне – враховує інтереси усіх сторін.
Що на практиці означає внутрішня процедура верифікації експорту агрокультур?
«Ми вводимо внутрішню процедуру верифікації експорту 4-х культур (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця) до 5-ти країн ЄС. Ця процедура передбачає видачу ліцензії від Українського Уряду протягом 30-ти днів з дня отримання заявки на експорт. Відповідна постанова Уряду уже прийнята, а тому експорт до 5-ти країн без їх погодження вже не відбувається. Протягом цих 30-ти днів Україна інформує Європейську комісію та відповідну країну про отримання заявки на експорт», – підкреслив Микола Сольський.
Україна контролюватиме та регулюватиме експорт, погоджуючи з Єврокомісією й країнами-імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур. Країни-сусіди, своєю чергою, визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. І тільки після цього Україна видаватиме дозволи вітчизняним підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з країнами-приймачами.
«Це дає змогу контролювати час, вид культури та обсяги, які відвантажуються, та погоджувати ці дії з іншими країнами. Цей механізм налагодить постійне спілкування, дозволить бути гнучкими та міняти щось у процесах експорту без складних перемовин», – пояснює міністр агрополітики Сольський.
Наразі офіційна відповідь надійшла тільки від Румунії. Україна розгляне конкретні пропозиції від цієї держави, зокрема, у частині логістики. Є домовленість, що зерно, яке надходитиме з України, не буде перезавантажуватись у елеватори, а «з корабля на корабель». Румунія, приміром, хоче, аби при видачі ліцензії враховувалось, до кого прямує вантаж. Румунська сторона висловила бажання, аби товар йшов не трейдерам, а безпосередньо до переробників.
Готові до переговорів і пошуку конструктивних рішень Болгарія, Угорщина та Словаччина. Кожна країна має якісь свої питання і зауваження, які потрібно обговорити, та вийти на кінцевий робочий варіант цього плану і того, як ця процедура працюватиме. Зараз треба врахувати позицію один одного, наголошують у Мінагрополітики.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів онлайн зустріч з міністром сільського господарства і розвитку села Республіки Польща Робертом Телусом. Чиновники обговорили план дій України щодо експорту аграрної продукції до Польщі. Зокрема, процедуру видачі ліцензій агропідприємцям від українського уряду. Польська сторона зацікавлена в пропозиції України та хотіла б більше конкретики. Приміром, хто буде погоджувати чи не погоджувати видачу ліцензій.
“Будуть застосовані ліцензії, і ці ліцензії дадуть повну прогнозованість для польської сторони: який обсяг і якої культури Україна хотіла б продати до Польщі. Тобто постачальник, який хоче продати якийсь обсяг, звернеться до Міністерства економіки. Міністерство економіки зв’яжеться з владою Польщі та скаже, що є такий-то постачальник, і він хоче продати стільки-то в Польщу. І якщо фермер або робітник доведе своєму уряду, що без цього українського зерна він не може ніяк, то Польща дасть свій дозвіл на імпорт”, — пояснив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
За його словами, якщо ж буде альтернатива, тобто можливість купити польське зерно, то, ймовірно, саме так польська влада і вчинить. При цьому транзит агропродукції, який ішов через територію Польщі, продовжиться. Важливо розуміти, Польща ніколи не була цільовим ринком для українського зерна, наголосив президент Української зернової асоціації.
Очільник уряду Денис Шмигаль вкотре підкреслив, що розмови про те, що українське продовольство шкодить польським, словацьким чи угорським фермерам, є спекуляцією. “Наше зерно суттєво не впливає на ціни в сусідніх державах, тоді як наші аграрії перебувають у набагато гіршому й важчому становищі, ніж їхні західні колеги. У нас немає і ніколи не було мети зашкодити фермерам сусідніх країн”, – додав він.
У свою чергу, міністр аграрної політики Микола Сольський вкотре подякував Польщі за всебічну підтримку і висловив надію, що продуктивні перемовини щодо зернового питання з польськими колегами – це «ключ до успішного врегулювання ситуації і стабільності в аграрному секторі кожної з країн».
Вікторія Чирва
Photo by Ploegerson on Unsplash