11 травня 2023 року. В Україні стартувала програма “єВідновлення”, у межах якої українці зможуть отримати кошти на ремонт їхніх домівок, які постраждали через війну. Максимальна сума – 200 тис грн.
Вже у перші години після старту роботи програми надійшло десятки тисячі заявок. Вочевидь, система не була розрахована на таку кількість звернень, тому «зависла». Втім, розробники «єВідновлення» заспокоюють: якщо комусь не вдалося подати заявку з першого разу, це можна зробити згодом, коли навантаження на систему зменшиться.
За даними обласних військових адміністрацій, з 24 лютого 2022 року було зруйновано або пошкоджено майже 18 500 багатоповерхових житлових будинків та понад 142 000 приватних садиб. Очікується, що реальні потреби будуть більшими, оскільки війна триває. За підрахунками Світового банку, тільки житловий сектор зазнав прямої шкоди більш ніж 50 мільярдів доларів – це понад третина всієї прямої завданої шкоди українській інфраструктурі.
Наразі українці, чиє житло отримало незначні пошкодження внаслідок збройної агресії РФ, зможуть скористатись послугою «єВідновлення» для отримання державної допомоги. Для цього треба подати заявку в «Дії», а протягом місяця спеціальна комісія ухвалить рішення щодо надання такої допомоги.
Кошти нараховуються, якщо житло:
- пошкоджене через напад Росії після 24 лютого 2022 року
- підлягає відновленню
- розміщене на неокупованій території
- не було повністю відремонтоване самостійно.
Гроші можна витратити на будівельні матеріали чи послуги підрядників, які є учасниками програми «єВідновлення».
Пріоритет в одержанні коштів на відновлення мають учасники бойових дій, мобілізовані, сім’ї загиблих військових, люди з інвалідністю I і II груп та багатодітні родини.
І тут виникає запитання, чи вистачить у Фонді ліквідації наслідків війни коштів? На його рахунках акумулювано 52 млрд грн. Для відбудови та відновлення після повномасштабного вторгнення росії знадобиться 411 мільярдів доларів США, що істотно перевищує попередні результати аналогічного дослідження, проведеного в червні 2022 року. Таку оцінку дають експерти. І вже наполягають на розробці прозорих механізмів, адже ефективність використання коштів Фонду буде показовим для подальшого відновлення. До слова, раніше розпорядником був Мінфін, який розробив порядок з можливістю використання коштів у “ручному режимі”. Та після реагування громадськості та передачі Фонду до Мінінфраструктури, до порядку внесли зміни.
Новий порядок передбачає три ключові зміни, покликані мінімізувати ризики використання коштів.
Перше: зростає роль місцевого самоврядування. Саме місцева влада найбільше зацікавлена у відбудові населених пунктів. Віднині органи місцевого самоврядування повинні подавати заявки на фінансування до ОВА, де перевірять їх на комплектність та направлять до профільного міністерства.
Друге: умову щодо включення об’єктів відбудови до регіональних планів відновлення застосовуватимуть лише через 6 місяців після припинення воєнного стану. Це суттєво полегшує процедуру подачі заявок. Крім того, існував ризик формального підходу до підготовки та швидкої втрати таких планів, адже руйнування продовжуються.
Третє: пріоритизація об’єктів фінансування. Для того, щоб не виникали ситуації, коли профінансували другорядні заявки, які зайшли першими, а на найважливіші об’єкти не вистачило коштів, мають бути чіткі правила пріоритетності спрямування ресурсів. Це дозволить використовувати кошти Фонду ефективніше.
Уряд вже утворив Міжвідомчу робочу групу на чолі з Віце-прем’єр-міністром Олександром Кубраковим, яка розглядатиме питання виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії росії та надаватиме пропозиції Кабміну.
Також визначено шість населених пунктів для комплексного відновлення в межах експериментального проекту: Бородянка та Мощун у Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни у Харківській області та Ягідне на Чернігівщині.
Експерти нарікають, що 52 млрд грн – надто мізерний ресурс у порівнянні з обсягами руйнувань, і призначений перш за все на подолання найбільш гострих наслідків війни та закриття нагальних потреб відбудови.
Від того, як використаються перші 52 млрд цільового Фонду, залежатиме і подальша відбудова та готовність міжнародних партнерів фінансувати відновлення України. Наразі влада демонструє готовність чути експертну громадськість та враховувати рекомендації, що сприятимуть прозорому та більш ефективному використанню коштів. Вже невдовзі планується презентація Електронної системи управління відбудовою, яка дозволить кожному українцю чи міжнародному інвестору побачити, на що витрачаються кошти відновлення.
У черговому зверненні до нації президент Володимир Зеленський запевнив: “Протягом травня доопрацюємо конкретні пункти цих державних програм, і вже у червні вийдемо на практичну роботу з партнерами. Це стосується як відновлення тут і зараз – критичних систем, так і стратегічної трансформації нашої країни».
Вікторія Чирва