21 березня 2023 року. Уряд ухвалив Стратегію розвитку індустріальних парків до 2030 року. Це рішення покликане пришвидшити перетворення індустріальних парків на драйвери економічного зростання для країни. У найближчі три роки держава допоможе облаштувати інфраструктуру для 25 індустріальних парків.
«Стратегія має на меті створити чітку дорожню карту для розвитку індустріальних парків та підтримати економічне зростання країни, забезпечуючи сприятливе середовище для діяльності бізнесу», – наголосила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Наскільки актуальна для Україна ухвалена стратегія під час воєнного стану? Переважна більшість аналітиків переконані, що індустріальні парки треба запускати, не чекаючи перемоги у війні. І наводять аргументи на користь такої тези.
По-перше, індустріальні парки створюють сприятливі умови для релокації промислових підприємств. А це – реальний стимул прискорити відновлення економіки після перемоги.
По-друге, нові податкові стимули спрямовані на внутрішнє виробництво і робочі місця, які вкрай потрібні українцям саме зараз, коли велика кількість внутрішньо переміщених осіб залишилась без роботи. І по-третє – для деокупованих і постраждалих територій індустріальні парки стануть зручним інструментом організації промислової забудови.
Приклади успішного функціонування в Україні є. Але їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Це – індустріальний парк «Біла Церква» (Київська область), Вінницький індустріальний парк, індустріальний парк «Соломоново» (Закарпатська область), індустріальний парк «Коростень» (Житомирська область).
Першість тримає Вінниця. Впродовж 2019-2021 років на території Вінниччини приватними інвесторами реалізовано 252 інвестиційні проєкти вартістю понад 7 мільярдів гривень.
Міський голова Сергій Моргунов ділиться досвідом: «Індустріальний парк – це не просто будівництво заводу. Це – створення екосистеми, щоб було комфортно жити на території тієї чи іншої громади. Якісні послуги, якісна освіта, підготовка кадрів, охорона здоров’я, питання відпочинку, культури та спорту».
Але, на жаль, більшість парків не працює так, як задумано. В уряді визнають: стратегію розробили, але для її реалізації потрібні стимули.
Саме їхня відсутність і привела до того, що із 60 наявних індустріальних парків в Україні працює не більше десяти. Інші існують тільки на папері. Відтак завдання уряду полягає у створенні набору стимулів – фінансових, фіскальних і інституційних. Тільки за такої умови індустріальні парки стануть конкурентними і привабливими для відкриття нових підприємств. Відсутність стимулів гальмує цю сферу.
Для порівняння — у Польщі компенсується від 15% до 50% інвестицій через податкові знижки. Парки звільняються від податку на землю, у них зменшена ставка оренди, відсутній ПДВ та ввізне мито на обладнання та сировину.
Польща для України була й залишається прикладом позитивного впливу ІП на економіку країни, враховуючи, що на початку 90-х ця країна також не відрізнялась особливим інвестиційним розвитком та потенціалом.
Наразі на території Польщі функціонують понад 70 індустріальних і технологічних парків. За місцевим законодавством вони можуть отримати компенсацію 85% витрат на облаштування своєї інфраструктури та рекламу, а також гранти на навчання персоналу і фінансову допомогу в разі інвестування у пріоритетні галузі, податкові стимули. Також функціонує профільне державне агентство.
Наприклад, мережа індустріальних парків у Катовіце в поєднанні з регіональним фондом розвитку дала можливість депресивному шахтарському місту залучити понад $10 млрд. прямих іноземних інвестицій. Загальна кількість створених робочих місць у польських парках сягнула 186 тисяч. В них було інвестовано понад 20 млрд євро.
То що заважає Україні скористатися інструментами, випробуваними у сусідній Польщі? Тим більше, що переваг у діяльності індустріальних парків чимало. Експерти наводять статистику: один гектар працюючого парку створює п’ятдесят робочих місць. Площею в один гектар жоден індустріальний парк не обмежується. Тож кількість залучених до відновлення економіки можна множити у рази.
Один долар державних інвестицій в інфраструктуру індустріального парку дозволить залучати 5-6 доларів приватних інвестицій. Ось яку віддачу отримає Україна від надання стимулів індустріальним паркам. Можливо, Кабміну вдасться переломити ситуацію та зробити індустріальні парки центром тяжіння інвестицій. В усякому разі, уряд задекларував чергову спробу оживити механізм індустріальних парків.
У відповідь на оголошену стратегію вже лунають скептичні заяви. На думку експертів, в умовах війни досягнення цих завдань виглядає дуже малоймовірним. Особливо з огляду на те, що бюджетне фінансування не передбачене, а інвестори вкладати гроші в українську економіку відверто побоюються. Тому є побоювання, що відродження індустріальних парків знову відкладається на невизначений термін.
Щоб вдихнути нове життя в індустріальні парки, потрібно розробити механізми застосування пільгових тарифів на комунальні послуги, механізми часткового відшкодування витрат за створену інженерно-транспортну інфраструктуру в межах індустріального парку та біля нього, запустити механізм страхування військових ризиків, посилити проактивність органів місцевого самоврядування.
Тільки за такого підходу індустріальні парки стануть не просто регіональними промисловими майданчиками, а справжніми точками росту економіки держави.
Ухвалення Стратегії відкриває нову історію в розвитку цього механізму в Україні. Чи ж скористаємось черговим шансом?
Вікторія Чирва
Photo by Adrian Sulyok on Unsplash