12 листопада 2026 року. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв’ю Forbes розповів про погіршення ситуації в українському агросекторі. Через обмеження експорту господарства втрачають фінансові резерви, а наступна посівна опинилася під загрозою. Міністр також пояснив, як держава намагається підтримати аграріїв і що може допомогти їм пережити кризу.
На думку міністра, аграрний сектор зараз входить в «ідеальний шторм» - ситуація найважча з початку 2000-х років. На його думку, складність полягає у двох моментах – невизначеності та фінансах.
«Якби ми розуміли, що в якомусь горизонті експортні можливості відновляться, можна було б спланувати, реструктуризуватися. А горизонту не видно. Ніхто не панікує, але й визначеності немає. 70% того, що ми вирощуємо, йде на експорт, а експорт зараз становить 50% від норми. Тобто третина продукції не продається, і незрозуміло, коли це зміниться. При цьому інші фактори нікуди не зникли: дефіцит людей, щоденні дронові атаки на підприємства. Це не просто неможливість експортувати, це щоденні збитки», - зазначив Тарас Висоцький.
Міністр зазначає, що фінансова ситуація зараз гірша, ніж на початку війни, бо тоді позаду був 2021 рік, найприбутковіший в історії аграрного сектора, і запас міцності був набагато більший. Наступні роки сектор працював, платив зарплати, щось будував, але запасу не створював, що й стало однією з причин нинішньої кризи.
Брак працівників загрожує виробництву
За словами міністра, одна з найбільших загроз – подальше обмеження або навіть зменшення експорту. Він підкреслив, що наразі логістична спроможність уже вдвічі менша за потребу, і вона може зменшуватися, бо тривають атаки по «Укрзалізниці», портах, Дунаю, елеваторах. Ще одна загроза полягає у дефіциті кваліфікованих працівників, яких щороку стає все менше. Ну і третя – знищення виробничих потужностей.
За словами Тараса Висоцького, одним з пріоритетів міністерство вважає вирішення кадрової проблеми, зокрема, адаптації системи бронювання.
«Базовий підхід такий: підприємство зі статусом критичності може забронювати до 50% військовозобовʼязаних працівників. Ми хочемо запропонувати більш гнучку систему, яка враховуватиме не лише кількість людей, а й те, наскільки їхня робота критична для підприємства. Якщо підприємство обґрунтує, що для безперервної роботи йому потрібно забронювати 56%, має бути можливість розглянути саме цей показник. Десь достатньо 44%. Головне – зберегти фахівців, без яких виробництво просто зупиниться», – зазначив міністр.
Про пріоритетні галузі
20 жовтня уряд ухвалив рішення про першочергове перевезення рослинної олії на експорт залізницею, а також її пріоритетне оформлення в портах і на прикордонних пунктах пропуску, про що писав eDialog. Як пояснив міністр Висоцький, пріоритетне перевезення рослинної олії залізницею від початку передбачалося лише для великих партій — маршрутних відправлень обсягом від 50 цистерн. Саме такий підхід має забезпечити ефективніше використання обмеженої пропускної спроможності залізниці. «Фізично більше ми не провеземо, але можемо впливати на економічний ефект», – зазначив він. За словами міністра, у жовтні Україна експортувала 316 тис. тонн рослинних олій, а за перші вісім днів листопада – ще 129 тис. тонн. Якщо такий темп збережеться, місячний експорт може досягти 450 тис. тонн, тобто повернутися до довоєнних для цього сезону обсягів. При цьому загальний обсяг експорту істотно не зміниться, але зросте його вартість. «140 000 т зерна можна продати за $200/т, а можна стільки ж олії за $1200/т», – пояснив Висоцький. Водночас із цих даних не випливає, що механізм пріоритетного перевезення вже повноцінно запрацював: «Укрзалізниця» поки лише розробляє порядок його реалізації. Отже, нинішнє збільшення експорту олії ще не можна однозначно вважати результатом урядового рішення.
Фінансової подушки немає
Фінансова ситуація в аграрному секторі також погіршується. На початку 2026 року господарства мали близько $5 млрд оборотних ресурсів, з яких лише $2,7 млрд становили власні кошти. На 1 жовтня на рахунках залишалося близько $2 млрд, однак і цей запас швидко вичерпується.
«Зазвичай восени ці гроші поповнює виручка від нового врожаю, а цього року вони йдуть на покриття її недобору – на оренду, зарплату, кредити. За нашими розрахунками, до 1 січня вільного залишку не буде. Це не означає, що грошей немає зовсім – обмежений експорт є, внутрішній ринок щомісяця споживає. Але резервів на рахунках і депозитах на початок року не буде», — пояснив міністр Висоцький.
Підтримати аграріїв має банківське кредитування. У серпні НБУ дозволив банкам враховувати в заставі 70% вартості зерна замість 45%, щоб компенсувати падіння цін на продукцію.
«Коли тонна коштувала $200, під неї давали $90 кредиту. Зараз зерно оцінюють у $120–150, і при 70% це $84–105. Тобто під ту саму тонну можна взяти майже стільки ж, як до кризи. Дива не сталося, але умови фінансування ми втримали», — зазначив Висоцький.
За його даними, цього року аграрії вже залучили 135 млрд грн кредитів, а до кінця року ця сума може зрости до 150–160 млрд грн. Крім того, уряд передбачив державні портфельні гарантії на суму до 20,8 млрд грн, які дозволяють банкам кредитувати господарства з недостатньою заставою.
Посівна-2027 під питанням
Перспективи весняної посівної залишаються невизначеними. За оцінкою міністра Висоцького, через проблеми з логістикою посівні площі можуть скоротитися на 6,3 млн га. Головна проблема – значні запаси нереалізованої продукції, які накопичуються через обмежені можливості експорту.
«Поки немає відповіді на фундаментальне питання: на яких площах вона відбудеться. Ми ризикуємо отримати понад 30 млн т перехідних залишків зернових на кінець маркетингового року плюс 4–5 млн т олійних. І говорити, що на додачу виростимо ще 80 млн т, – маніпуляція», – зазначив Висоцький.
Попередню оцінку площ під весняну сівбу міністерство планує підготувати на початку грудня, остаточну – наприкінці січня. За словами міністра, труднощі з фінансуванням посівної матимуть практично всі агропідприємства, причому в зоні найбільшого ризику опиняться великі господарства, яким складніше вивозити значні обсяги продукції.
Перегляд квот відкладається
Переглянути торговельні квоти ЄС для української агропродукції до 2029 року буде складно. За словами міністра Висоцького, чинна угода не передбачає такої можливості раніше, хоча політичне рішення можна ухвалити за згоди всіх сторін.
«Політично переглянути можна за консенсусу, але європейські фермери ставляться до цього дуже чутливо. Тож переглянути квоти – не неможливо, але дуже складно», – пояснив міністр.
Натомість Україна домагається спрощення торгівлі борошном і трьома групами молочних продуктів. Йдеться про перехід від ліцензування з обов'язковим депозитом до принципу «перший прийшов – перший отримав», без збільшення квот. Попередню згоду ЄС уже отримано, а відповідне питання мають розглянути на початку грудня. Висоцький також повідомив, що наразі жодна країна ЄС не висловила заперечень проти відкриття п'ятого переговорного кластера. Україна розраховує відкрити четвертий і п'ятий кластери у грудні.
Як аграріям пережити кризу
Попри фінансові труднощі, міністр Висоцький бачить перспективи для інвестицій в український агробізнес. Найпривабливішими напрямами він називає молочне та м'ясне тваринництво, виробництво біометану, біоетанолу й біодизелю, а також харчову переробку. Водночас для господарств, які вже мають кредити й працюють із мінімальною рентабельністю, першочерговим завданням стає пристосування виробництва до обмежених можливостей збуту.
«Перше – побудувати сівозміну на два-три роки, мінімум на два. Ми в плануванні теж дивимося до 2028-го. Виходити з того, що реалізувати можна дві третини – 30% внутрішній ринок і 35% експорт, як зараз. Решту треба або не вирощувати, або знайти, як використати всередині підприємства», – пояснив Висоцький.
Крім того, міністр радить аграріям укладати довгострокові контракти на експорт продукції альтернативними маршрутами, зокрема через румунську Констанцу, хоча б на третину продажів. Це дозволить забезпечити гарантований дохід навіть за невисоких цін. Третя рекомендація – домовлятися з постачальниками про стабільні умови співпраці замість постійного пошуку дешевших пропозицій. За нинішніх обставин надійність партнерів і передбачуваність витрат можуть виявитися важливішими за короткострокову вигоду.