6 серпня 2026 року. Міністерство фінансів оприлюднило законопроект про імплементацію Директиви ЄС ATAD щодо протидії ухиленню від оподаткування. Документ передбачає нові правила оподаткування бізнесу, запровадження exit tax, зміну підходів до визначення податкової резидентності та посилення боротьби з податковими схемами. Водночас бізнес уже попереджає, що окремі запропоновані норми можуть виявитися жорсткішими, ніж того вимагає законодавство ЄС.
Зобов’язання гармонізувати податкове законодавство з нормами ЄС Україна взяла на себе у межах євроінтеграції. Крім того, до кінця серпня уряд має подати відповідні зміни до парламенту — це передбачено меморандумом із Міжнародним валютним фондом. Підготовлений Мінфіном документ імплементує положення Директиви ATAD, спрямованої на боротьбу з розмиванням податкової бази та переміщенням прибутків до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування.
Однією з ключових новацій стане обмеження витрат на обслуговування запозичень. Законопроект передбачає, що до витрат можна буде відносити лише суму, яка не перевищує 30% показника EBITDA. Якщо витрати на проценти за кредитами перевищать цей показник, надлишок не зменшуватиме базу оподаткування. Це робиться з метою унеможливити поширені схеми, коли прибуток фактично виводиться за кордон через внутрішньогрупові кредити.
Ще одна важлива новація – запровадження exit tax, або податку при виведенні активів за межі України. Якщо внаслідок перенесення виробничих потужностей, майна або зміни податкової резидентності Україна втратить право оподатковувати ці активи, така операція для цілей оподаткування вважатиметься їх відчуженням із нарахуванням податку на приріст вартості. У Мінфіні наголошують, що ця норма не стосуватиметься фізичних осіб і ФОП.
Значні зміни пропонуються і в боротьбі з податковими зловживаннями. Законопроект запроваджує до Податкового кодексу саме поняття податкового зловживання та надає податковим органам право оцінювати операції не лише за їхньою юридичною формою, а й за економічною суттю. Якщо операцію визнають спрямованою переважно на отримання податкової вигоди, до неї можуть застосовуватися інші правила оподаткування. Одним із прикладів називають так званих «зарплатних ФОПів», коли трудові відносини оформлюються як співпраця з підприємцем. У таких випадках законопроект передбачає можливість застосування підвищеної ставки оподаткування – 30%.
Документ також містить правила щодо нейтралізації так званих гібридних розбіжностей. Йдеться про ситуації, коли через відмінності в податковому законодавстві різних країн компанії отримують можливість двічі враховувати одні й ті самі витрати або взагалі уникати оподаткування окремих доходів. Нові положення мають унеможливити використання таких схем для міжнародного податкового планування.
Окремий блок змін стосується податкової резидентності. Законопроект уточнює критерії визначення резидентства як для юридичних, так і для фізичних осіб. Саме ця частина документа викликала чи не найбільше дискусій, адже окремі експерти попереджають, що запропоновані правила можуть призвести до випадків подвійного податкового резидентства. Це потенційно стосується й українців, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон, але зберегли певні життєві або економічні зв'язки з Україною.
Крім того, запропонований законопроект змінює підхід до застосування податкових пільг. Якщо право на пільгу виникло внаслідок операції, яку податкові органи визнають податковим зловживанням, скористатися такою пільгою буде неможливо.
Бізнес уже висловив низку зауважень до оприлюдненого документа. У бізнес-асоціаціях наголошують, що підтримують імплементацію Директиви ATAD, однак виступають за максимально точне перенесення її норм до українського законодавства без додаткових обмежень для платників податків. У Спілці українських підприємців та Європейській бізнес-асоціації вважають, що окремі положення законопроекту виходять за межі вимог Директиви ATAD, створюють ризики правової невизначеності та можуть істотно збільшити адміністративне навантаження на бізнес.
Зокрема, занепокоєння викликають широкі повноваження податкових органів щодо визначення податкових зловживань, нові правила резидентності та окремі положення щодо трансфертного ціноутворення. Як зазначають у ЄБА, «запропоновані формулювання можуть поширюватися на широкий спектр звичайних господарських операцій, що створює правову невизначеність та ризики зловживань з боку контрольних органів».
У Мінфіні визнають, що документ є надто масштабним для одночасного розгляду. Тому його планують розділити на кілька окремих законопроектів і подавати до Верховної Ради поетапно – перші документи очікуються вже нинішньої осені. Якщо відповідні зміни будуть ухвалені, вони мають набути чинності з 1 січня 2028 року.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay