4 листопада 2026 року. У жовтні Національний банк продав на валютному ринку майже 6 млрд доларів, встановивши рекорд за обсягом інтервенцій. Проте гривня продовжила слабшати, а офіційний курс долара на 4 листопада досяг історичного максимуму – 45,67 грн. Чому навіть масштабні продажі валюти не зупинили її подорожчання, чи вистачить Україні міжнародних резервів і чи є підстави побоюватися валютної кризи?
Наприкінці жовтня долар встановив новий курсовий рекорд. З 23 до 28 жовтня його офіційний курс зріс із 45,05 до 45,60 грн, а в окремих обмінниках американську валюту продавали дорожче ніж за 47 грн. Хоча саме по собі таке подорожчання не було значним, воно привернуло увагу до ситуації на валютному ринку.
Особливо помітною була реакція готівкового ринку, де долар подорожчав значно більше, ніж на міжбанку. Втім, ажіотаж виявився нетривалим. Уже 3 листопада середній курс продажу долара в небанківських обмінниках знизився до 46,52 грн, а різниця з офіційним курсом скоротилася.
Головною причиною послаблення гривні стало зростання попиту на іноземну валюту. За даними НБУ, на початку жовтня він перевищував пропозицію в середньому на 172 млн доларів щодня, а в останні дні місяця цей показник зріс до 230 млн доларів. Щоб компенсувати нестачу валюти, Нацбанк суттєво збільшив її продажі. Лише за останній тиждень жовтня регулятор продав 1,82 млрд доларів, що стало найбільшим тижневим обсягом інтервенцій. Загалом за місяць продажі наблизилися до 6 млрд доларів.
Чому ж попит на долари так помітно зріс? Як не парадоксально, одним із чинників послаблення гривні стало надходження міжнародної фінансової допомоги. У вересні через затримки зовнішнього фінансування уряд призупинив частину бюджетних платежів. У жовтні до загального фонду держбюджету надійшло близько 3 млрд доларів міжнародних коштів. Крім того, з'явилася перспектива отримати ще 4,3 млрд доларів від ЄС. Це дозволило уряду почати відновлення призупинених виплат.
Річ у тім, що отриману від міжнародних партнерів валюту уряд продає безпосередньо Нацбанку, а натомість отримує гривні для фінансування бюджетних видатків. Ці гроші надходять підприємствам і громадянам, а частина згодом використовується для придбання іноземної валюти. Отже, міжнародна допомога дозволяє уряду фінансувати видатки й водночас підтримує валютні резерви НБУ. Проте збільшення гривневих виплат може підвищувати попит на іноземну валюту.
Масштаби цього процесу ілюструють підрахунки старшого фінансового аналітика ICU Тараса Котовича. Лише 30 жовтня чисте надходження бюджетних коштів до банківської системи становило 64 млрд грн. Загалом жовтневі бюджетні видатки були на 30% більшими, ніж у вересні. Частина цих коштів потрапила на валютний ринок, посиливши тиск на гривню.
Одночасно зі зростанням попиту на долари скоротилася їхня пропозиція з боку українських експортерів. Через російські удари по підприємствах і транспортній інфраструктурі, а також проблеми з морськими перевезеннями зменшилися валютні надходження від аграрних і металургійних компаній.
У липні-вересні експортна виручка становила 8,4 млрд доларів проти 9,5 млрд за аналогічний період минулого року. Найбільше скоротилися надходження від експорту пшениці та залізної руди – відповідно на 453 млн і 191 млн доларів. Додатковий вплив мали зміцнення американської валюти на світових ринках і побоювання населення щодо подальшого послаблення гривні.
Але чому навіть рекордні продажі доларів не повернули курс до попереднього рівня? Пояснення полягає в особливостях валютної політики НБУ. З жовтня 2023 року в Україні діє режим керованої гнучкості курсу. На відміну від періоду фіксованого курсу на початку повномасштабного вторгнення, тепер вартість долара може змінюватися залежно від попиту та пропозиції. Нацбанк продає валюту, щоб покривати її нестачу та згладжувати надмірні коливання, але не зобов'язаний утримувати курс на певній позначці. Тому значні інтервенції можуть супроводжуватися поступовим послабленням гривні.
Водночас рекордні продажі валюти закономірно викликають запитання, наскільки довго Нацбанк зможе підтримувати ринок у такий спосіб і чи не призведе це до виснаження міжнародних резервів.
За наведеною наприкінці жовтня оцінкою заступника голови НБУ Юрія Гелетія, резерви становили 47,1 млрд доларів. Цього достатньо для покриття приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту. До того ж продаж валюти на міжбанку не означає, що резерви скорочуються на таку саму суму. Вони поповнюються завдяки міжнародному фінансуванню, а на їхній загальний обсяг впливають також інші операції та переоцінка активів.
За жовтневим прогнозом Нацбанку, наприкінці 2026 року міжнародні резерви можуть зрости до 62,8 млрд доларів. Щоправда, ще в липні регулятор очікував 69,7 млрд доларів.
Отже, чи можна нинішню ситуацію вважати початком валютної кризи? Саме по собі подорожчання долара та збільшення інтервенцій не дають для цього достатніх підстав. Значно тривожнішими ознаками були б тривале неконтрольоване падіння гривні, стрімке виснаження резервів, гострий дефіцит валюти та нездатність регулятора стабілізувати ринок. Наразі наявні дані не свідчать про сукупність таких ознак.
Проте послаблення гривні не залишиться непомітним для населення. Подорожчання долара збільшує гривневу вартість імпортних товарів, обладнання, комплектувальних і пального. Підприємства, які закуповують продукцію за кордоном, можуть перекладати частину додаткових витрат на споживачів. Таким чином, девальвація здатна посилювати інфляцію, хоча її вплив на ціни не є миттєвим.
Щодо подальших перспектив гривні, то аналітики поки що не очікують її різкого падіння до кінця року. Зокрема, Dragon Capital прогнозує курс близько 46 грн за долар, а інвестиційна група ICU — 45,8 грн. Утім, ці прогнози не виключають нових коливань. Особливої уваги заслуговує грудень, коли державні видатки традиційно зростають. Подібна ситуація вже спостерігалася на початку 2026 року, коли після значних бюджетних виплат наприкінці грудня долар подорожчав із 42,4 до 43,4 грн.
У довшій перспективі уряд також передбачає поступове послаблення гривні. У проекті державного бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар, а на кінець року – 48,3 грн. Водночас це лише розрахункові показники для планування державних фінансів, а не офіційний прогноз Нацбанку чи зобов'язання підтримувати саме такий курс.
Отже, нинішні коливання курсу ще не свідчать про загрозу валютної кризи. Нацбанк має достатньо резервів, щоб стримувати різке послаблення гривні. Однак подальша стабільність валютного ринку значною мірою залежатиме від регулярності міжнародної допомоги та надходжень від українського експорту. Якщо зовнішнє фінансування затримуватиметься, а експортна виручка скорочуватиметься, підтримувати гривню стане складніше.
Вікторія Чирва
Image by 3D Animation Production Company from Pixabay