13 серпня 2026 року. Минув рік з моменту призначення нового керівника Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського. Це мало означати старт масштабного перезавантаження і підвищення результатів роботи. Перші результати вже є, однак саме Бюро досі перебуває в процесі перебудови: проходить переатестацію, набирає нових працівників, залишається недоукомплектованим і не має частини інструментів, необхідних для повноцінної роботи.
Так, за перше півріччя 2026 року сукупний економічний ефект Бюро оцінило у 19,509 млрд грн. При цьому на утримання самого БЕБ у держбюджеті за цей період було передбачено близько 1 млрд грн.
Однак це не означає, що саме така сума безпосередньо надійшла до бюджету. БЕБ включає до цього показника три різні складові. Безпосередньо повернуті державі кошти становлять 1,79 млрд грн, з яких 1,77 млрд грн – відшкодування збитків у завершених кримінальних провадженнях, ще 19,5 млн грн – активи, передані на потреби ЗСУ.
Ще 3,903 млрд грн Бюро відносить до упереджених втрат бюджету та бізнесу. Найбільша частина – 3 млрд грн ризикового податкового кредиту з ПДВ, використанню якого вдалося запобігти. Крім того, БЕБ повідомляє про недопущення незаконного відшкодування 115 млн грн ПДВ, попередження втрат бюджету на 32,5 млн грн у ризикових закупівлях, 659 млн грн упереджених втрат акцизного податку та 96,3 млн грн ефекту від вилучення контрафакту.
Найбільша частина заявленого результату – 13,816 млрд грн – припадає на детінізацію окремих ринків. Ідеться про 12,4 млрд грн на ринку пального, 1,1 млрд грн на ринку електроніки та 316,4 млн грн при імпорті квітів. Це вже не прямі повернення коштів, а розрахункова оцінка додаткового фіскального ефекту, який БЕБ пов'язує зі своєю роботою та взаємодією з іншими державними органами.
Найпомітніші зміни БЕБ фіксує на паливному ринку. За даними Бюро, тіньова частка ринку, яка кілька років тому оцінювалася у 34%, скоротилася до 9%. Разом із Національною поліцією було перевірено 588 АЗС, 133 незаконні заправки демонтовано.
Порівняно з першим півріччям 2025 року легальна реалізація пального через РРО збільшилася на 342 млн літрів, або на 9,4%. Виторг зріс на 84,52 млрд грн – до 267,36 млрд грн, а податкові надходження від реалізації пального – з 49,22 млрд до 67,73 млрд грн, або на 37,6%.
Частину цього приросту забезпечило підвищення ставок акцизу. Однак БЕБ підрахувало, що додаткові 12,4 млрд грн надходжень не пояснюються лише зміною податків і можуть вважатися непрямим ефектом детінізації ринку.
Зміни фіксуються й на ринку побутової техніки та електроніки. Кількість продавців, які проводять операції через РРО, зросла з 6,5 тис. у жовтні 2025 року до 7,1 тис. у травні 2026-го. За перше півріччя виторг через РРО становив 104,4 млрд грн – на 31% більше, ніж роком раніше.
Помітно збільшилася й частка офіційно ввезеної техніки Apple. Якщо у першому півріччі 2025 року через офіційні канали було активовано 21,2% пристроїв, то цього року – вже 37,1%. Кількість офіційних активацій зросла з 98,4 тис. до 204,3 тис., а їхня вартість – зі $115,5 млн до $239,8 млн. Потенційний додатковий ПДВ-ефект БЕБ оцінює приблизно в 1,1 млрд грн.
Ще один напрям – боротьба з нелегальним виробництвом тютюнових виробів та електронних сигарет. За пів року БЕБ повідомило про припинення роботи 20 нелегальних виробництв та вилучення дев'яти промислових ліній. У Чернівецькій області ліквідовано найбільше, за оцінкою Бюро, підпільне виробництво сигарет за всю історію БЕБ – вилучене майно, обладнання та продукцію оцінено більш як у 200 млн грн. На Львівщині та Харківщині припинили роботу двох фабрик загальною потужністю понад 130 тис. пачок сигарет на добу.
Попри результати, БЕБ ще перебуває в процесі кадрового перезавантаження. У січні розпочалася одноразова атестація працівників: перший етап успішно пройшли 12 керівників, тоді як більшість інших звільнилися або не пройшли атестацію. Загалом Цивінський оцінює оновлення керівного складу у 74%.
Нині атестацію проходить основний персонал: із 915 працівників 887 склали тестування і мають пройти співбесіди. Паралельно Бюро набирає нових співробітників: на початок серпня було оголошено 114 конкурсів на 335 посад, на які подали документи 1768 кандидатів.
Однак людей усе одно бракує. Кадровий дефіцит залишається однією з головних проблем БЕБ. Закон передбачає граничну чисельність у 4000 працівників, а фактично на початку серпня у Бюро працювали 1043 особи – близько 26% від передбаченої законом чисельності. Із серпня минулого року БЕБ залишили 369 працівників.
Не менш гостро стоїть проблема фінансування. За даними Рахункової палати, потреби Бюро у фінансуванні в середньому задовольнялися лише на 18%, а через нестачу ресурсів повноцінно функціонують лише дев'ять із передбачених 24 територіальних управлінь.
На проблему звертає увагу й бізнес. Українська Рада Бізнесу, яка об'єднує 130 бізнес-асоціацій, у березні закликала забезпечити БЕБ належним фінансуванням. За її даними, зарплата детективів Бюро приблизно у 2,5 раза нижча, ніж у працівників низки інших правоохоронних та антикорупційних органів. Це ускладнює залучення фахівців, особливо аналітиків та IT-спеціалістів.
Причому проблема частково закладена безпосередньо у бюджетних обмеженнях. Попри законодавчий дозвіл на 4000 працівників, держбюджет на 2025 і 2026 роки обмежує фактичну граничну чисельність БЕБ двома тисячами. Тобто навіть за умови успішних конкурсів Бюро наразі не може сформувати штат у масштабі, передбаченому профільним законом.
Є й інша інституційна проблема – повноваження та доступ до інформації. За оцінкою голови Антикорупційного центру «Межа» Мартини Богуславець, БЕБ досі не має частини процесуальних інструментів, доступних НАБУ, ДБР та СБУ. Зокрема, йдеться про можливості роботи в митних зонах та доступ до окремої інформації фінансового ринку. Це ускладнює розслідування контрабанди, ухилення від оподаткування та складних фінансових схем.
Не створена й повноцінна єдина інформаційна система, яка мала б об'єднати дані податкової, митниці, МВС, АРМА та інших державних органів. Замість автоматичного доступу до необхідної інформації працівникам БЕБ у багатьох випадках доводиться надсилати запити власникам реєстрів і чекати на відповіді.
Отже, після першого року роботи БЕБ під керівництвом Олександра Цивінського можна говорити про певні зміни в роботі органу. Бюро демонструє результати на окремих тіньових ринках, намагається більше використовувати аналітичні інструменти та поступово відходити від оцінки власної ефективності лише за кількістю відкритих кримінальних проваджень.
Водночас БЕБ сьогодні перебуває у проміжній точці реформи. Перші результати вже можна оцінювати, але остаточний висновок про успіх перезавантаження робити зарано. Він залежатиме не лише від керівництва самого Бюро, а й від того, чи отримає орган достатньо людей, фінансування, повноважень та сучасних аналітичних інструментів, без яких системна боротьба з економічною злочинністю навряд чи можлива.
Вікторія Чирва
Photo by Marija Zaric on Unsplash