Підсумки 2023 року: економіка України вистояла

29 грудня 2023 року. Попри те, що війна триває майже два роки, українська економіка не здається. Українські та міжнародні експерти відзначають її зростання. Серед основних факторів успіху – допомога міжнародних партнерів, стійкість та винахідливість українського бізнесу, гарний врожай і, безперечно, незламність Збройних Сил України.

Наприкінці року експерти підбивають макроекономічні підсумки і роблять прогнози на рік прийдешній.Головна інтрига року, що минає, – прогнози щодо зростання українського ВВП. Вони постійно змінювались у бік позитивного збільшення. Свої очікування поліпшували не лише українські відомства, а й міжнародні організації.

Приміром, Національний банк ще у січні прогнозував зростання валового внутрішнього продукту усього на 0,3%. У жовтні аналітики центрального банку прогнозували 4,9% зростання. МВФ на початку року був теж стриманий у своїх оцінках і прогнозував 1-3% зростання. А вже під кінець  року вніс корективи у прогноз – 4,5%.

Мріяти про відновлення довоєнного рівня немає сенсу, стверджують аналітики. Минулорічне падіння української економіки практично на третину буде мати свої наслідки ще не один повоєнний рік. Однак у нинішніх умовах зростання ВВП – це вже позитивний результат.

«Всі інституції переглядають прогнози росту ВВП в бік збільшення. Ми, Мінекономіки, очікуємо, що зростання в 2023 році буде ближче до 4%», – зазначила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Зростання за підсумками року могло бути ще вищим. У жовтні ВВП зріс на 10,5% у річному вимірі. Одначе економіку спіткав неочікуваний удар, коли польські перевізники та фермери заблокували найбільші пункти пропусків на українсько-польському кордоні, що завдало їй болючого удару. В умовах війни та паралізованих морських шляхів експорту української продукції підприємці зазнали шалених збитків: одна компанія в середньому втрачала мільйон гривень за добу вимушеного простою.

Та в цілому українська економіка стійко витримала і ці виклики. Як зазначали у Національному банку, економічне відновлення стало можливим завдяки вищій адаптивності бізнесу та населення загалом до воєнних умов, кращим, аніж прогнозувалося, врожаям, розширенню альтернативних шляхів експортних поставок.

Міністр фінансів Сергій Марченко також вважає, що на другому році війни Україна демонструє стійкість та розвиток, наскільки це можливо під безперервними обстрілами рф.

Серед позитивних чинників називає зниження інфляції: «Інфляція знизилась із 26,6% минулого року до  5,1% у листопаді нинішнього. За 11 місяців надходження до державного бюджету від митниці та податкової збільшено на 4,4 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом 2022 року”, — підсумував міністр.

До слова, інфляційні прогнози для України малювали досить песимістичні.

Урядовці, аналітики та й міжнародні експерти очікували від 18% до 28%. Нацбанк одним із перших відкоригував прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний чинник цього перегляду – вплив високих врожаїв на динаміку продовольчих цін плюс стійка ситуація на валютному ринку, що стримувала подорожчання товарів, які мають значну імпортну складову.

Стосовно курсу гривні, то тут теж не справдилися песимістичні прогнози. Ще рік тому прогнозували значення курсу вище 45 гривень за долар, а новорічні свята українці зустрінуть із курсом близько 38 гривень за долар.

Аналізуючи складові, які утримали економіку від падіння, слід у першу чергу говорити про потужну міжнародну фінансову допомогу. Зарубіжні партнери взяли на себе фінансування дефіциту бюджету, а саме – невоєнних бюджетних видатків. Тобто за рахунок фінансової підтримки країн-союзників держава могла цілий рік платити зарплати, пенсії та всі види соціальної допомоги, фінансувати медицину та освіту, а також розвиток українського бізнесу.

Економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай стверджує, що 40% економічного успіху України у 2023 році – це міжнародна фінансова підтримка. На його переконання, 37 мільярдів доларів, які зайшли в українську економіку, – безпрецедентне фіскальне стимулювання.

А у Міністерстві фінансів очікують, що до кінця поточного року допомога донорів сягне понад 42 мільярди доларів. Щоправда, у фахівців Міністерства фінансів наразі немає стовідсоткової впевненості, що Україна й надалі отримувати обіцяну допомогу. Макрофінансова підтримка з боку ЄС вичерпалась, а програму допомоги на наступні чотири роки заблокувала Угорщина. Відтак ситуація на 2024 рік виглядає загрозливою. Тож Україні доведеться шукати шляхи самозабезпечення вже у найближчі місяці.

Міністр фінансів Сергій Марченко вже заявив, що у разі затримки з допомогою від світу, уряд напрацьовує «план Б».

«У нашому розумінні – це запровадження додаткового податку на банківську систему, це часткове перенаправлення доходів місцевих бюджетів в центральний бюджет, це спрямування інших непріоритетних видатків на сектор безпеки і оборони» – підкреслив  очільник Мінфіну.

Пересічних українців цікавлять прогнози на рік прийдешній – від української влади, міжнародних організацій. Міністерство економіки налаштоване позитивно. Там вважають, що 2024 рік стане закономірним етапом закріплення економічного відродження. У відомстві прогнозують зростання ВВП на 4,6%, прискорення інфляції до 9,7% та закладають у державний бюджет курс гривні до долара на рівні 42,1 гривні за долар на кінець 2024-го.

Національний банк  прогнозує  зростання економіки на 3,6%. Міжнародний валютний фонд остаточної цифри не називає, адже залишаються значні ризики, спричинені війною, потенційні помилки в політиці.

Фахівці Світового банку теж поки не оперують цифрами, однак серед чинників, які б сприяли зростанню ВВП у наступному році, називають більш стабільне електропостачання, збільшення державних витрат, потужну зовнішню фінансову допомогу, а також підвищення споживчої та ділової впевненості.

Та найголовніше, стверджує економічний експерт Тарас Козак, що «українці вже почали привчати світ до того, що ми – нація, яка вміє творити чудеса. Завдяки своїй кмітливості, вправності, мужності, завдяки закордонним партнерам ми все більше відчуваємо фінансову стабільність. Є довіра до банківської системи, є віра у краще. Тож у 2024 рік входимо на оптимістичній ноті».

Вікторія Чирва
Photo by Chris Liverani on Unsplash

 

Facebook
Twitter
LinkedIn