28 грудня 2023 року. Кабінет міністрів України затвердив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки. Вона має стати ключовим елементом для зміцнення економіки та фінансової системи в Україні. Стратегію розробило Міністерство фінансів спільно з іншими міністерствами та відомствами, а також за результатами проведених консультацій із міжнародними партнерами з розвитку, зокрема МВФ, Світового банку, ОЕСР. Це було останнім у цьому році «маяком» Меморандуму з МВФ. То де уряд планує шукати нові надходження?
Головна мета Стратегії, на переконання авторів ідеї, спрямована на посилення фіскальної спроможності України, адаптацію податкового та митного законодавства до стандартів ЄС, створення реальних стимулів для післявоєнного відновлення та економічного зростання. І головне, підкреслюють у Міністерстві фінансів, передбачено створення надійної та прозорої системи, яка б повернула довіру громадян та бізнесу до державних інституцій. Особливо коли йдеться про запровадження доволі непопулярних заходів. Але від цього нікуди не подітись. В умовах війни практично половину бюджетних потреб забезпечують партнери України. Однак ця допомога скорочується, тож настав час поповнювати фінансові джерела власними силами.
Що держава планує змінити до 2030 року, аби менше залежати від зовнішнього фінансування? Найперше – переглянути податки. Планується серйозна реформа спрощеної системи оподаткування. Спрощену систему (ССО), яка дозволяє компаніям та фізичним особам-підприємцям сплачувати єдиний податок замість традиційних ПДФО, ЄСВ та військового збору, використовують майже 2 мільйони платників податків. Сукупно вони генерують досить стабільні податкові надходження.
ФОПів у майбутньому торкнуться радикальні реформи. Непопулярні, але спрямовані на зменшення кількості зловживань. Планують об’єднати 2 та 3 групи ФОП в одну. Юридичним особам взагалі заборонять перебувати на спрощеній системі, відтак ставка єдиного податку для них зросте до 18%.
Чому уряд ризикнув на такий крок? «Значний, фактично не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП, які, відповідно до законодавства, звільнені від обов’язку вести облік товарних запасів, практично змушує добросовісний бізнес почати також використовувати ССО, переводячи на неї найбільш прибуткові сегменти», – зазначається у стратегії.
Що стосується ФОПів 1 групи, то замість фіксованого податку вони платитимуть відсоток від доходу. Інші підприємці на “спрощенці” також платитимуть відсоток з доходу, який становитиме 3 – 17% у залежності від виду діяльності підприємця. Для того, аби заохотити юридичних осіб до самостійного переходу на загальну систему оподаткування, у Стратегії передбачено перехідний період. Орієнтовно він триватиме впродовж трьох наступних років.
Окрім перегляду «спрощенки», ініціатори Національної стратегії доходів пропонують прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), скорочення податкових пільг, поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС. Ці податкові зміни розраховані на довгострокову перспективу, запевняють у Мінфіні. Однак фінансові аналітики сумніваються в досягненні “високої” мети стратегії, адже бізнесу не були знайомі заздалегідь деталі новацій у оподаткуванні. І він напевне хотів би знати в деталях, в який спосіб уряд планує відновлювати прогресивну шкалу податків, а також уточнити майбутні параметри ставок ПДФО. У Стратегії тільки побіжно згадується, що для осіб із високими доходами можуть запровадити одну або дві значно вищі ставки.
Паралельно будуть запроваджені зміни до законодавства, відповідно до яких контролюючі органи отримають можливість посилити контроль за доходами та витратами фізичних осіб за допомогою доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках.
Бізнес-спільноту очікує ще одна новація – оптимізація штатної чисельності самої Державної податкової служби. Одна із очікуваних змін – укрупнення територіальних органів за регіональним принципом та об’єднання в єдину структуру усіх п’яти управлінь по роботі з великими платниками податків. Така робота намічена на 2025-2026 роки.
Важливо, що у Стратегії прописано необхідність регулярної оцінки роботи ДПС. Для цього уряд пропонує дієвий інструмент опитування платників податків, які із власного досвіду будуть визначати, як виконується антикорупційна стратегія. Це, на переконання експертів, сприятиме відновленню рівня довіри платників податків до органів.
Друга важлива частина Стратегії – реформа митниці, яка може і повинна принести державі ще більше надходжень. Традиційно саме митниця була головним наповнювачем державної скарбниці.
Особливий акцент в НСД робиться на антикорупційній складовій реформи. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (за допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери для унеможливлення отримання хабарів.
Наступний крок – надання підрозділам внутрішньої безпеки Державної митної служби повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ. Зазначають, що проводити оперативно-пошукову діяльність зможуть і пересічні митники. Йдеться передовсім про розслідування випадків контрабанди. У Стратегії вказано, що це – стандарт ЄС та вимога МВФ.
Оскільки документ передбачає не лише напрямок реформ Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС), а й план довгострокового – на сім років – наповнення бюджету, то він містить чимало «сюрпризів», про які тільки здогадується бізнес. Поки що на поверхні – значне підвищення ставок оподаткування. При детальному ознайомленні з документом точно знайдеться немало підводних каменів, які навряд чи зміцнять довіру бізнесу до влади.
Попри важливість документа, Мінфін не наважився на відкриті консультації чи бодай обговорення своїх пропозицій з бізнесом. Громадськість також не інформували про «радикальні» зміни в довгостроковій Національній стратегії доходів. Режим секретності довкола підготовки та затвердження НСД точно не додасть репутаційної привабливості уряду.
Вікторія Чирва
Photo by JESHOOTS.COM on Unsplash