15 грудня 2023 року. Лідери Європейського Союзу на саміті у Брюсселі схвалили рекомендацію Європейської комісії про відкриття переговорів про вступ із Україною та Молдовою. А це означає, що Європейська комісія починає готувати технічні аспекти переговорів з Україною про членство, так звані переговорні рамки. Якщо буде визнано, що Україна виконали усі попередні критерії, весна 2024 року стане вирішальною. Як сприйняли цю подію в Україні та світі?
Дискусії на вчорашньому саміті ЄС у Брюсселі щодо початку переговорів про вступ України в Євросоюз були досить тривалими, однак плідними. Про це повідомила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. За її словами, «це рішення, у яке не вірила сама Європа, що вони спроможні на таке лідерство».
“Але дійсно це був той момент, коли треба було захистити цінності, і всі 26 лідерів Євросоюзу стали як один на захист сильної Європи, Європи, у яку рухаємося ми, – підсумувала Стефанішина.
Рішення Євросоюзу про відкриття переговорів щодо вступу України в ЄС надихнуло президента Володимира Зеленського. Він назвав це перемогою всієї Європи.
“Перемога України. Перемога всієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює”, – написав Зеленський, коментуючи повідомлення голови Євроради Шарля Мішеля про відкриття переговорів.
Зі свого боку, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram наголосив, що історія твориться на наших очах. “Цим рішенням Євросоюз також високо оцінив реформи, які ми зробили за останні роки, і виконання всіх рекомендацій Єврокомісії. Попереду непростий шлях. Ми єдині та готові пройти його максимально швидко”, – зазначив Шмигаль.
Українська влада сповнена оптимізму, що рішення Європейської ради про початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС не містить жодних додаткових умов. То що очікує Київ у майбутньому?
Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк пояснив у Telegram, що початок перемовин означає довгий шлях, “на якому в нас 32(+1) розділи acquis”. “Це величезна робота. Десятки тисяч сторінок законів і нормативів, які будуть втілювати депутати й чиновники цього скликання і наступного», – написав Железняк.
І це зрозуміло, адже Європейська рада ще раз наголосила, що юридичні аспекти, так звану переговорну рамку, схвалить тільки після повного й безумовного виконання усіх рекомендацій Єврокомісії. Включно з тими, які були вказані у листопадовому звіті про розширення.
Формально Україна виконала майже всі ці рекомендації – зокрема, вдосконалення закону про нацменшини та посилення інституційної спроможності антикорупційних органів. Відповідні закони днями підписав Володимир Зеленський. Наразі не виконано лише рекомендацію про врегулювання лобістської діяльності. Але відповідний законопроект лише зареєстровано в парламенті. І він ще має пройти перше і друге слухання.
Щойно Київ підтвердить виконання усіх критеріїв ЄК, «переговорну рамку» можуть затвердити вже у березні чи квітні наступного року. Це із розряду оптимістичних сценаріїв.
До слова, скептиків щодо просування України до ЄС вистачає і в Європі, і в Україні. Не останню роль зіграє на європейській арені прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Ще вдень він запевняв, що накладе вето на рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС, а вже під час голосування полишив залу. Водночас він погодився з тим, що інші лідери проголосують за його відсутності.
Політолог Володимир Фесенко зізнається, що до останнього не вірив у позитивне рішення Єврокомісії, посилаючись на прогнози єврочиновників, які давали не більше 30% ймовірності.
«Я був скоріше скептиком. Я знаю, що і наші відомі дипломати, які мають зв’язки в Європі, приблизно так само оцінювали, враховуючи ту публічну жорстку і категоричну позицію Орбана. Я виходив з того, що Орбан може зіграти в довгу гру: зараз заблокувати рішення, а на початку наступного року, у лютому чи березні, на наступному засіданні Європейської ради все ж дати згоду. Тому що йому насправді раціонально вигідно розтягнути цей процес».
Низка політологів та народних депутатів єдині у думці, що розслаблятись Україні зарано. Голова Комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе закликає: «Перемога! Тішимося. Але закачуємо рукави і працюємо далі. Бо далі довгий і тернистий шлях, на якому протягом років Україна має гармонізувати своє законодавство з європейським. Київ повинен вирішити чимало важливих питань. Це стосується і закупівель, корпоративного права, монетарної політики, судочинства та правоохоронних органів, боротьби з корупцією тощо».
І ще на одну обставину звернули увагу політичні експерти України. Якраз у день 14 грудня 2023 року, коли путін виступав на так званій «прямій лінії» з народом, де зловтішався, що Україну ніколи не допустять навіть до кордонів ЄС, а допомогу повністю припинять, лідери європейських держав провели безпосередні перемовини про вступ для України.
Це означає, що ЄС продемонстрував кремлівському диктатору те, що він тільки й розуміє – силу. Дав зрозуміти главі рф, що перспективи виграти у нього нульові. І що України йому ніхто не віддасть.
Вікторія Чирва