13 грудня 2023 року. В Україні планують легалізувати лобізм – відповідний законопроект, який готують депутати разом з представниками Національної агенції з питань запобігання корупції, планують ухвалити наступного року. Автори документу запевняють, що законопроект відповідає Антикорупційній стратегії до 2025 року. Чи запрацює цей механізм в Україні?
Слово «лобізм» в нашій державі традиційно має негативний контекст. Адже за цим поняттям зазвичай приховується захист інтересів великого бізнесу, олігархів. Зазвичай робота українських «лобістів» полягає в тому, щоб занести потрібним депутатам «валізку» з грошима, щоб переконати голосувати за ту чи іншу ініціативу.
Про необхідність узаконити лобізм в Україні говорять практично від здобуття незалежності. В усякому разі, саме у 1991 році на теренах країни з’явилося саме поняття лобізму. В той час як у цивілізованому світі лобізм став бізнесом з багатомільярдним обігом, відрегульований на законодавчому рівні.
Спроби унормувати просування інтересів великого бізнесу в українському парламенті весь час відкладалися до кращих часів. У період 1999-2003 років було підготовлено чотири проекти законів, три з яких були внесені на розгляд Верховної Ради: «Про лобіювання в Україні», «Про правовий статус груп, об’єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України», «Про діяльність лобістів у Верховній Раді України» та «Про регулювання лобістської діяльності в органах державної влади».
Однак жодна з ініціатив не знайшла підтримки в парламенті, а ринок лобіювання продовжував перебувати в тіні і процвітати, попри численні корупційні ризики.
Аналітики зауважують: через те, що на законодавчому рівні лобізм в Україні не закріплений, складається враження, що йому немає місця в політичній площині. Але ж це не так: лобізм у різних проявах активно використовується. Певною мірою така латентність всіх влаштовує, оскільки немає обов’язкових правил гри, а відтак можна діяти на власний розсуд, зазвичай обираючи корупційні способи досягнення бажаного результату.
Чи означає це, що припиняться спроби діяльності «клубів за інтересами»? Автори законопроекту заявляють, що у перспективі це можливо. Адже бізнес чи бізнес-асоціації зможуть укладати прозорі контракти з лобістами для цивільного просування своїх інтересів. Для цього планують створити публічний реєстр лобістів, для яких передбачено обов’язкову реєстрацію. Голова НАЗК Олександр Новіков розповів, що такий реєстр планують створити на базі платформи для розгортання державних реєстрів, яку розробила команда Мінцифри.
Будь-яка компанія матиме можливість укласти угоду з лобістом, вказаним у реєстрі. Або лобіст може зареєструватися після підписання контракту з представником бізнесу. Чітких рекомендацій немає. Головне, щоб усе відбувалося у правовому полі. Така співпраця, запевняють ініціатори законопроекту, плідна й взаємовигідна для будь-якого бізнесу, окрім того, клієнтом бенефіціаром чи власником якого є громадянин рф чи білорусі.
Серед переваг запропонованих змін аналітики виділяють наступні: прозорість, яка дозволяє знайти інформацію про лобіста з відкритих джерел завдяки реєстру та звернутися до нього за послугами; право лобістів офіційно зустрічатися з представниками законодавчої та виконавчої влади. А ще лобісти можуть стати офіційними співавторами законопроектів та бути присутніми на засіданні комітетів Верховної ради.
Окрім лобістів, законопроект має врегулювати питання адвокації, якою займаються громадські організації. На відміну від лобізму, метою адвокації не є отримання прибутку, пояснюють ініціатори документу. До того ж, ГО не зобов’язані подавати звітності, а їхня реєстрація не обов’язкова.
Фахівці лабораторії законодавчих ініціатив звернули увагу, що автори законопроекту наполягають на запровадженні європейської моделі лобіювання, оскільки вона не передбачає жорсткої звітності, як це відбувається у США, де ринок надмір зарегульований. Експерти ж виступають за врахування найкращого міжнародного досвіду як європейського, так і американського. Придивитися до основних міжнародних стандартів у сфері лобізму та все, що з ним пов’язано, взяти до уваги рекомендації та резолюції Ради Європи і Організації економічного співробітництва та розвитку.
У запропонованому законопроекті планують запровадити Кодекс етичної поведінки для учасників лобіювання, який має регулювати правила їх співпраці з законодавцями та іншими представниками влади і бізнесу. З такою пропозицією погоджуються не всі. Аналітики зауважують, що відповідно до міжнародної практики кодекс поведінки (етичний кодекс) є внутрішнім документом певного об’єднання людей за професійною ознакою, у тому числі лобістів, які домовилися дотримуватися певних правил у своїй діяльності. У такому випадку НАЗК виступатиме зовнішнім регулятором по відношенню до учасників процесу лобіювання, а відтак серед останніх може скластися упереджене ставлення до нав’язаних їм правил поведінки, навіть за умови проведення попередніх консультацій.
Низка аналітиків висловлюються за детальне опрацювання документу. Однак погоджуються з тим, що саме суспільство дозріло до законодавства про лобізм, але з чітким і прозорим механізмом запобігання корупційним проявам. Інакше законопроект ризикує повторити долю чергового акту популізму. Або взагалі не пройти ні перше, ні друге читання у ВР.
Між тим, громадські активісти у переважній більшості схвалюють легалізацію лобізму. Бо саме законодавче врегулювання забезпечить над ним державний і громадський контроль. Поки цього не зроблять, лобізм буде й надалі тісно переплітатися з корупцією.
Вікторія Чирва
Photo by Wesley Tingey on Unsplash