8 червня 2023 року. ВООЗ оприлюднила тривожний прогноз – через російське вторгнення кожен п’ятий українець під загрозою розвитку певної форми психічного розладу. Відтак Україна має терміново розробляти і впроваджувати програми ментального здоров’я.
Наразі стартувала всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативи першої леді Олени Зеленської «Ти як?». Вона покликана створити систему сервісів і послуг на підтримку українців у складні часи воєнної агресії рф. Серед основних розділів програми – перелік різноманітних технік психологічної допомоги та надавачів психологічних послуг.
Згідно з соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за психологічною допомогою звернулося 650 тисяч українців, а надалі її потребуватимуть близько 15 мільйонів, переконаний міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Очільник міністерства також повідомив, що рівень споживання антидепресантів досягає піку. На заспокійливі препарати, які можна купити без рецепта, українці витрачають щомісяця близько 300 мільйонів гривень.
Аналітики вже дійшли висновку, що найболючіша спадщина війни – це вплив на психічне здоров’я. Майже 10 млн українців потенційно схильні до розвитку психічних розладів так званого тривожного спектру: депресія, панічні атаки, посттравматичний стресовий розлад (ПТРС).
Тільки впродовж травня, коли окупанти майже щоночі завдавали масованих ударів по столиці, кількість людей, схильних до стресових розладів, зросла удвічі. Загалом серед киян стабільний стан лише у 11% мешканців столиці. КМДА провела опитування: майже чверть респондентів планують у майбутньому звернутися по допомогу до психологів, а 9% уже відвідують фахівців.
Люди звертаються до психологів щодо фантомних звуків вибухів, панічних атак, страху померти, втратити родину чи потрапити під окупацію.
На цій хвилі зростає число проектів, онлайн платформ, колцентрів, готових надавати психологічні послуги. Проект «ПОРУЧ», колцентр «Варто Жити», проект «Хаб стійкості», онлайн платформа «Розкажи мені», спецпроект «Жити далі» тощо допомагають усім, хто потребує допомоги. Попит на таку поміч зростає. Фахівці кажуть, що найбільший попит припав на листопад минулого року, у період обстрілів енергетичної інфраструктури. Звернень стало на 44% більше у порівнянні з довоєнним періодом.
Ця сфера нині переживає справжній розквіт. За консервативними підрахунками Forbes, приватний ринок психотерапії складає близько 1,2 млрд грн щомісяця й понад 14 млрд грн на рік.
При цьому вартість консультацій майже не змінилася за час повномасштабного вторгнення. Цей висновок зробили у Національній психологічній асоціації, опитавши 100 терапевтів. До 24 лютого середній прайс складав 690 грн, після – 698 грн, додають в асоціації.
В середньому консультація коштує 350-2000 грн за даними бази «У Психолога». Ціна залежить від досвіду фахівця, кваліфікації та формату консультації: онлайн чи офлайн. У частини терапевтів ціни зросли через інфляцію й вимушену міграцію, розповідає президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій.
Експерти зазначають, що ринок надалі потребуватиме ще більше спеціалістів. Позитивний момент полягає в тому, що Україна розпочала реформування системи охорони здоров’я ще з часів майдану, військових дій на Донбасі та пандемії ковіду. Зокрема, проводилася робота над зміцненням служб охорони психічного здоров’я.
Проте війна стала каталізатором змін у сфері mental health. Так, залучається багато організацій, що працювали в цій сфері до чи після повномасштабного вторгнення, здійснюється консолідована робота, беруться світові практики, які мають наукове підґрунтя та враховують соціальний та культурний аспект в Україні.
Передусім держава ініціює зміни на регуляторному рівні. Уже є декілька законопроектів у сфері психічного здоров’я, що переважно стосуються термінології й точних визначень – наприклад, хто є психологом, психотерапевтом, психіатром і клінічним психотерапевтом, в чому між ними різниця та яку підготовку вони мають пройти.
Наразі важливо зберегти якість при масштабуванні кількості наданих послуг. У гонитві за цифрами численні організації ризикують не забезпечити необхідний рівень підтримки, наголошують аналітики. Важливо зберігати виважений терапевтичний темп при зростанні, що може стати непростим завданням. У МОЗ радять організаціям у сфері кризового реагування вимірювати результати – моніторити й оцінювати, чи дійсно терапія допомогла пацієнту та наскільки?
Фахівці звертають увагу на ще один важливий момент: засилля організацій, готових надавати психологічну допомогу населенню – це й потенціал і загроза для ринку водночас. У сфері психотерапії вже намітились негативні тенденції. Через її нагальність з’являється багато психологів без кваліфікованої підготовки. Однак є сподівання, що після активного й стрімкого росту ринок ментального здоров’я дуже швидко стабілізується. Відтак ситуація рухатиметься у бік поліпшення якості послуг.
Вікторія Чирва