20 березня 2023 року. Попри енергетичний терор з боку росіян, Україна наважилась відновити експорт електроенергії до країн Євросоюзу. Таке рішення поклало край дискусіям, які тривали впродовж місяця з часу припинення відключень струму. Які аргументи спрацювали і чому?
Україна почала експортувати електрику після синхронізації з енергосистемою ЄС. Це реально допомагало Європі замінювати російський газ та підтримувати стабільність європейської енергосистеми. Україна чітко виконувала свої зобов’язання навіть після того, як було зупинено Запорізьку АЕС. Однак події 10 жовтня минулого року усе змінили. Масштабні обстріли російських окупантів вразили теплову генерацію та електричні підстанції і змусили Україну поставити на паузу постачання енергії в Європу. Їй треба було вживати нагальних кроків для стабілізації власної енергосистеми.
Наразі з’явилась можливість зняти питання з паузи. Адже, на переконання експертів з енергетики, нині сотні мільйонів гривень «зливаються в землю». Однак усе не так просто.
З одного боку, кремль не полишає планів завдати якомога більшої шкоди енергосистемі та продовжує атаки, через що в окремих регіонах зберігаються проблеми з електрикою. З іншого – через постійні обстріли та втрату унікального обладнання енергосистема потребує коштів на відновлення. Відтак доцільність дії заборони на експорт електрики залишається під великим знаком питання. В уряді схильні вважати, що треба однозначно відновити експорт електроенергії до Європи.
Рік тому Україна приєдналася до європейської енергетичної системи ENTSO-e. Завдяки цьому через кілька місяців країна почала експортувати електроенергію до Європейського Союзу. Комерційний обмін стартував 30 червня з поставок до Румунії, а згодом вироблені в Україні кіловати почали надходити до Словаччини, Молдови та Польщі. За короткий час системний оператор – «Укренерго» встиг заробити понад 5 млрд грн. На користь України спрацював і фактор величезної різниці між цінами на українському та європейському ринках.
Експортні доходи вселяли надію, що зиму Україна пройде без особливих проблем. Продаж електроенергії за кордон мав перекрити втрати країни від істотного скорочення транзиту російського газу. Аналітики пропонували свої розрахунки, які дозволяли взагалі відмовитись від газу з рф. Та все змінилось після 10 жовтня. А власне зима стала справжнім випробуванням для України. Енергосистема країни пережила 15 масованих ракетних обстрілів та 18 потужних атак дронами-камікадзе. Міста-мільйонники не були застраховані від евакуації. До честі енергетиків і завдяки їх цілодобовим зусиллям, Україні вдалося втримати енергосистему цілісною, а в подальшому – стабілізувати енергопостачання у більшості регіонів.
Під кінець осінньо-зимового періоду з’явились несміливі натяки про можливість відновлення експорту, хай навіть у невеликих обсягах, до країн Європейського Союзу. Про це заявляли і голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, і міністр енергетики Герман Галущенко. Обидва висловлювались за скасування заборони на експорт, але за умови максимального відновлення електропостачання для тих регіонів, де ще є пошкодження мереж. Цю позицію підтримали і в уряді загалом, і в керівництві енергетичних компаній – державних і приватних.
Енергетична спільнота все голосніше заявляє про необхідність відновлення експорту. Технічні можливості для цього є. Проте залишається нюанс, який пов’язаний з енергетичним терором з боку росії. Окрім намірів заподіяти найвідчутніших ударі по економічному потенціалу країни, кремлю дуже хочеться викликати масові невдоволення серед населення та спровокувати масштабні акції протесту проти чинної української влади.
В росії не приховують своїх намірів схилити Україну до перемовин на вигідних москві умовах, аби Банкова погодилась на втрату тимчасово окупованих територій. У бажанні реалізувати цей сценарій кремль вдається до інформаційно-психологічних вчинків, поширюючи фейки про українську енергосистему. Чого варта чергова брехня, що влада та олігархи продають електрику за кордон, поки пересічні українці потерпають у темряві? Правду про те, що в окремих регіонах є мережеві проблеми, але їх оперативно усувають ремонтники, росіяни воліють не говорити.
Українським посадовцям варто реагувати на закиди ворогів об’єктивною й обґрунтованою позицією. Вона полягає в тому, що генерація країни здатна повністю забезпечити потреби внутрішніх споживачів і навіть має резерв потужності. Міністр енергетики чи не щодня запевняє, що електрики більш, ніж потрібно внутрішнім споживачам. А локальні відключення не пов’язані з дефіцитом електроенергії. Причина – пошкодження ліній електропередачі, дротів, кабелів та підстанцій.
Експерти, які виступають за зняття заборони на експорт електрики, оперують цифрами. Стверджують, що в окремі години в Україні спостерігається профіцит електроенергії. Відтак енергетики змушені обмежувати генерацію, через що втрачаються десятки мільйонів гривень. Тільки за останню декаду березня втрачено 200 мільйонів гривень.
А якщо брати у масштабах місяця чи кварталу? Йдеться вже про втрату десятків мільйонів доларів. Їх було б дуже доречно залучити до відновлення енергосистеми, яка зазнала майже 300(!) ударів з боку окупантів, на підтримку низьких тарифів для населення, підготовку енергетичних компаній до майбутнього опалювального сезону тощо.
Ще один аргумент – експорт електрики в Євросоюз витіснить газові електростанції, які в багатьох країнах ЄС працюють на російському паливі. Тобто рф отримає менше грошей на війну проти України. Експорт електроенергії надасть можливість державі мати валютну виручку і допомогти партнерам вистояти проти російського енергетичного тиску.
Про це у своєму черговому зверненні наголосив і президент України Володимир Зеленський:
“Готуємося до збільшення нашого експорту електрики споживачам в Європейський Союз. Попри таку війну, ми забезпечили рекордний термін приєднання енергомережі України до енергосистеми всієї Європи. Наш експорт дозволяє нам не тільки мати валютну виручку, але й допомагати нашим партнерам вистояти проти російського енергетичного тиску”.
Вікторія Чирва
Photo by Matthew Henry on Unsplash