17 березня 2023 року. Державна регуляторна служба анонсувала нові дерегуляційні законопроекти, спрямовані на поліпшення у бізнес-середовищі в умовах воєнного стану. З-поміж основних – запровадження онлайн-перевірок для бізнесу та посилення відповідальності для посадовців.
Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер переконаний, що для ефективної дерегуляції замало лише скасувати архаїчні акти і переглянути інструменти. Наразі потрібно вносити зміни до законодавства щодо актуалізації регуляторної політики під сучасні умови, а також посилювати відповідальність посадових осіб.
«Бізнес найкраще знає, без яких насправді дозволів, ліцензій і перевірок держава може обійтися» – наголошує посадовець.
На початку лютого центр розвитку інновацій, офіс розвитку підприємництва та експорту провели масштабне дослідження бізнесу в Україні. Опитали півтисячі впливових бізнесменів у різних сферах діяльності. Основним запитанням було – що заважає бізнесу відновлюватись?
Відповіді різні. Більшість опитаних нарікають на відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів, непрозорий прогноз подальшої ситуації в країні, відсутність капіталу, непередбачуваність держави. Але найчастіше звучать скарги на перешкоди, які чинять регуляторні та фіскальні органи.
То що пропонує ДРС? Серед головних умов, які наразі потребує бізнес-середовище, називають посилення відповідальності для посадовців, які порушують законодавство у сферах регуляторної політики, ліцензування та дозвільної системи. Донині вважалось нормою, коли штрафи за порушення правил для бізнесу були вкрай жорсткими, а для чиновників – символічними.
На думку експертів, зараз фінансові покарання державних службовців, які перевіряють бізнес, не витримують критики: перше порушення – 850-1700 грн, повторне до 2550 грн. У ДРС пропонують інший порядок штрафів: – 8500-17000 грн за перше порушення. Повторне – до 25500 грн. Себто штраф має збільшитися у десять разів.
Також важливо розширити перелік правопорушень для дозвільних органів, щоб відповідати сучасним потребам. Йдеться про порушення встановлених законом термінів розгляду документів, дії, які встановлюють, припиняють чи змінюють дії дозволів, не передбачених чинним законодавством, надання або відмова у наданні документів дозвільного характеру з підстав, які теж не передбачені законом.
Ще у ДРС переконані, що політику відомства треба максимально діджиталізувати. Іншими словами – запровадити онлайн-перевірки для бізнесу, створити єдину державну систему дозвільних документів, яка буде містити найповнішу інформацію щодо ліцензування та дозвільної системи.
Єдина державна електронна система дозвільних документів зможе об’єднати 80 різних реєстрів, на ведення яких держава витрачала 111 млн грн щороку. Її утримання коштуватиме 7 млн грн.
Також хочуть запустити інтернет-портал державної регуляторної політики, який буде базою всіх чинних регуляторних актів держорганів, проектів регуляторних актів та інших інструментів – все в одному.
І це не просто забаганка ДРС. У відомстві вдалися до залучення пересічних підприємців до створення регуляторних правил для них самих. Бо тільки представники бізнесу бачать реальну картину і точно знають, які дозволи, ліцензії чи перевірки можуть їм зашкодити. Відтак у Державній регуляторній службі намагаються вибудувати конструктивну та системну комунікацію з бізнесом, яка точно принесе користь суспільству. Зі свого боку, підприємці все активніше долучаються до плідної співпраці у площині регуляторної політики. Переважна більшість їх вважає, що новації ДРС «перевертають застарілі й архаїчні правила у регуляторній політиці».
Дехто з підприємців вважає, що революційні перетворення під час повномасштабної війни – не на часі. На такі аргументи голова Державної служби України Олексій Кучер відповідає: «Економічна складова – надважлива у захисті України. Тому під час війни мусимо приділяти прискіпливу увагу економіці як надзвичайно важливій ділянці фронту».
А отже, український бізнес повинен далі працювати, отримувати прибуток, сплачувати податки та забезпечувати робочі місця. Особливо для внутрішньо переселених осіб. У цей непростий час бізнес особливо потребує уваги і допомоги від держави.
Президент України Володимир Зеленський в одному з останніх звернень до нації чітко дав зрозуміти, що українському бізнесу конче необхідна дерегуляція. І це позиція не тільки президента, цього вимагає бізнес спільнота, до цього прагне усе суспільство. У ДРС сподіваються, що ефективність запропонованих новацій бізнес відчує уже в найближчому майбутньому.
Вікторія Чирва
Photo by Ian Taylor on Unsplash