20 лютого 2023 року. Обшуки у крупній ІТ-компанії MacPaw викликали неоднозначну реакцію у суспільстві. Частина встала на захист міжнародної фірми, що показала себе з найкращої сторони. Інша частина вважає, що у країні, яка задекларувала боротьбу з корупцією, не може існувати недоторканного бізнесу, і перед законом повинні бути усі рівні.
Отже, 15 лютого до офісу відомої в Україні й світі компанії MacPaw, а також до оселі її засновника Олександра Косована прийшли з обшуками Нацполіція та Спеціалізована екологічна прокуратура. На думку правоохоронців, MacPaw неправомірно збільшила берегову лінію під час будівництва комплексу для відпочинку співробітників компанії. Втім, одразу ж з’явилися підозри, що справжньою причиною обшуків є бажання чиновників заволодіти земельними ділянками, які компанія придбала у 2016-2021 роках.
Наразі MacPaw — одна з найвідоміших продуктових українських компаній, що досягнула великого успіху на міжнародних ринках. Її засновник – Олександр Косован – мільйонер зі списку Forbes, а сама фірма є резидентом Дія.City. Він не залишив Україну, а продовжує працювати на батьківщині. Бізнесмен відомий не лише тим, що побудував успішний бізнес, але й своєю благодійною та волонтерською роботою. Компанія вкладає мільйони доларів у різноманітні проекти: від підтримки армії до освіти.
То чому «Маски-шоу» влаштували і офісі та будинку підприємця? Що інкримінують мільйонеру? Найперше – намив на базі відпочинку штучного берега з піску і ґрунту, який добувають із дна водосховища. Саме з таким несанкціонованим розширенням берегової лінії, за словами Нацполіції, і були пов’язані обшуки. Крім того, у MacPaw немає дозволів на видобуток піску, отже, за версією слідства, вона незаконно використовує надра і порушує цілу низку законів.
Ще одне обвинувачення: за законом в Україні заборонено будувати будь-що у стометровій прибережній зоні річок, водосховищ чи озер. Це стосується баз відпочинку, дач, автостоянок. На додачу, компанію звинувачують у незаконній вирубці лісу на території бази.
Впродовж 2016-2021 років ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент”, що належить Олександру Косовану, отримала у власність шість земельних ділянок у мальовничій місцевості на Дніпрі – біля села Циблі на березі Канівського водосховища. Загальна площа ділянок – 22,5 га.
Косован разом з колегами планував побудувати там базу відпочинку MacPaw Village для команди й вже почав зводити перші об’єкти. На березі Дніпра з’явилися стаціонарна будівля, басейн просто неба та пляж.
Своєю чергою слідчі стверджують, що пляж з’явився шляхом “незаконного видобутку корисних копалин для створення штучного намиву”. І що в такий спосіб без спеціального дозволу було розширено берегову лінію на тій ділянці, де будується комплекс відпочинку. Експертиза оцінила збитки державі через незаконний видобуток піску у 12,5 млн грн.
Тож чи порушили керівники MacPaw закон? На це питання відповідь може дати лише суд. Тільки суддя може ухвалити рішення на основі того, яка зі сторін переконливіше аргументує свій наратив. Відтак засновник компанії має право задіяти всі законні інструменти захисту своїх інтересів. Наразі Олександр Косован стверджує про вразливість бізнесу нового покоління у застарілій системі з радянського минулого. І що нинішні розбірки – не що інше, як бажання чиновників заволодіти земельним ділянками для власних потреб.
Скандал навколо MacPaw актуалізував дискусію щодо застарілості українського законодавства в частині Водного та Земельного кодексів. Бо, на переконання експертів, економічні реалії та розвиток суспільства на роки випередили документи, написані на базі радянських нормативних актів.
“Ми не виключаємо, що через недосконалості у земельному законодавстві і його застаріле регулювання могли бути допущені якісь помилки посадовцями. Ми понад три роки ведемо діалог із місцевою владою, щоб виправити ці помилки та мати можливість створити дійсно цікавий і цінний проект”, – написав власник MacPaw.
Георгій Могильний, експерт з питань містобудування, теж пише про недосконалі закони: «За ними дуже складно зробити все правильно, а якщо робиш, то виявляється, що все ж таки є за що тебе спробувати наздогнати. Часто закони пишуться для того, щоб ускладнити процедуру настільки, щоб вирішити щось було простіше, саме через корупцію. Або ж чекай врешті решт, коли ти потрапиш в радари якогось “правоохоронця” який вирішить з тебе збити корупційну ренту».
Ті, хто відкрито став на захист Косована, наполягають, щоб дискусія була про зміну правил гри, зміну законодавства, а головне – щоб українське законодавство перестало, нарешті, застосовуватись вибірково. Адже подібні кейси дуже погано впливають на інвестиційний клімат держави та відлякують потенційних інвесторів. Опоненти наполягають на зворотному: якщо компанія купила землю або використала її з порушенням закону, має нести відповідальність. Перед законом усі рівні, попри очевидні заслуги перед державою.
Та своєю чергою закон має захищати, а не підтримувати «Маски-шоу», які час від часу влаштовують правоохоронні органи. Дії та підходи правоохоронців розкритикував і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Суд повинен встановити винуватість. Але ми живемо в цивілізованому столітті. За цифровою економікою майбутнє. Не можна зупиняти роботу компанії через ділянку землі. Подібні підходи вбивають будь-який інвестклімат країни», – пояснив він. За словами міністра, назріло ухвалення закону «Маски-шоу Стоп», який розроблявся ще з 2020 року. Адже бізнес повинен знати: для перевірок або обшуків у правоохоронців є чіткі, визначені законом підстави. Але якщо ці підстави є, не варто прикриватися своїми заслугами і вимагати особливого ставлення.
Вікторія Чирва