14 вересня 2022 року. Кабмін затвердив проект державноо бюджету на 2023 рік. Головна його відмінність від попередніх кошторисів – безпрецедентні видатки на оборону. Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з кожної гривні 50 копійок пішло на безпеку.
Ось основні показники Держбюджету-2023:
- Доходи — 1,28 трлн гривень.
- Видатки — 2,57 трлн гривень.
- Дефіцит бюджету — 20% від ВВП (загальний фонд 17,3% та Спецфонд – 2,7%).
- Щомісячний дефіцит бюджету — понад 3 млрд доларів.
- Державні запозичення — 1,516 трлн грн: зовнішні 1,426 трлн грн; внутрішні 90,7 млрд грн. 94% запозичень планується взяти з зовнішніх джерел.
Ось конкретизація видатків бюджету по сферах:
- Безпека та оборона — 1 006 млрд грн.
- Соціальний захист і соціальне забезпечення — 408,9 млрд грн.
- Підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн.
- Освіта — 155 млрд грн.
- Медицина — 174,5 млрд грн.
- Енергетика — 5, 206 млрд грн.
- Кошти для територій, що зазнали впливу збройної агресії — 23,9 млрд грн
- Кошти для ліквідації наслідків збройної агресії — 19,4 млрд грн.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у бюджеті на наступний рік два пріоритети:
Перший – оборона та безпека. На них спрямовано 1 трлн 136 млрд гривень – майже половина всього кошторису.
«Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то зростання видатків на безпеку й оборону буде більш ніж учетверо», – пояснив прем’єр.
Другий – соціальні програми, на які планують витратити 800 млрд грн, тобто, 35% від усіх видатків. Це пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту.
При цьому в уряді підкреслюють, що провели оптимізацію видатків, зокрема, скоротивши видатки на утримання органів державної влади – на 11,6 млрд грн.
Також в межах державного бюджету на 2023 рік створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, на який передбачено не менше 19 млрд грн. Там планується акумулювати конфісковані кошти рф та росіян, а також міжнародну допомогу на швидке відновлення.
Якщо говорити про макроекономічний прогноз на 2023 рік, то зростання ВВП закладено на рівні 4,6% у реальному вираженні – 37% у номінальному. Середня зарплата орієнтовно складе 18,5 тисяч гривень, інфляцію закладено на рівні 30%, середньорічний курс долара – 42 гривень.
Проте прем’єр-міністр наголошує, що усі показники бюджету, у тому числі, макропрогнозні, залежатимуть від того, якою буде ситуація на фронті. На думку Дениса Шмигаля, українська економіка може як впасти на 0,4%, так і зрости на 10% і більше. І зробити точніший прогноз важко. Тому бюджет країни переглядатиметься кожного місяця, як і цього року, – в залежності від першочергових потреб фінансування.
Згідно з процедурою, Кабінет Міністрів України ухвалює постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді не пізніше 15 вересня року. До 20 вересня міністр фінансів має представити його на засіданні Верховної Ради. У парламенті законопроєкт про державний бюджет проходить три читання і має бути ухвалений до 1 грудня.
Якщо подивитися, як ухвалювалися державні бюджети у різні роки, то рекордсменом можна вважати кошторис на 2020 рік – його парламент ухвалив 14 листопада. Але були роки, які починалися без ухваленого бюджету. Так, у 2000 році його ухвалили лише в лютому, у 2014 – у січні, 2010-му – в цілому – аж у квітні. Крім того, починаючи з 2014 року, звичними стали «бюджетні ночі», коли остаточне прийняття державного кошторису затягувалося більше ніж на добу.
Вікторія Чирва