Як живуть українці переселенці

19 квітня 2022 року. 55-й день війни росії проти України. Майже 11 млн українців змушені були покинути свої домівки, рятуючись від війни. Частина з них залишилася всередині України, частина – виїхала за кордон. І лише останніми днями кількість тих, хто повертається з-закордону, перевищила тих, хто виїжджає.

За даними опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), яке проводили з 24 березня по 1 квітня, понад 7,1 мільйона українців стали внутрішніми вимушеними переселенцями. Понад 50% переміщених родин мають дітей, 57% — літніх родичів, 30% — людей із хронічними захворюваннями.

Для того, аби підтвердити статус внутрішньо переміщеної особи, українці повинні подати заяву на отримання довідки про реєстрацію як внутрішньо переміщені особи (ВПО) та претендувати на отримання допомоги від держави. Щоправда, відзначається, що число зареєстрованих осіб менше за фактичну кількість біженців. За даними Міністерства соціальної політики, у кінці березня як ВПО зареєструвалися лише 130 тис громадян, тоді як за підрахунками Міжнародної організації міграції, такими є понад 6,5 млн осіб.

Частина людей (зазвичай, чоловіків) не хоче реєструватися, бо тоді доведеться ставати на облік до військкоматів, а до мобілізації готові не всі. Інші вважають недоречним витрачати час на реєстрацію, адже сума, яку вони отримують від держави, дуже незначна – 2 тисячі гривень на місяць або 3 тисячі на кожну дитину для осіб з дітьми. Попри те, що для кожної сім’ї це невелика сума, підтримка біженців обійдеться державному бюджету в 13 млрд грн кожного місяця.

Ще одна причина – чимало людей знайшли місце проживання у родичів або знайомих, мають прихисток і не потребують матеріальної допомоги так гостро, як ті, кому доводиться винаймати житло. Особливо враховуючи ціни на житло, які істотно зросли у західних регіонів – іноді у десятеро у порівнянні з довоєнним періодом. З іншого боку, розповідають і про інших мешканців Прикарпаття та Закарпаття, які пускають до себе переселенців безкоштовно.

Змушені тікати з рідного дому, мільйони українців втратили і роботу. Держава намагається підтримати таких людей. Наразі уряд виплачує підприємствам 6,5 тисяч гривень за кожного працевлаштованого переселенця. Ці гроші бізнес повинен витратити на зарплату цих працівників. Також запроваджено компенсацію у розмірі 450 грн на місяць за кожну особу на оплату комунальних послуг тим родинам, які безкоштовно прихистили у своїх будинках переселенців.

Окрім внутрішньо переміщених осіб, фіксується також значна кількість українців, які виїхали за кордон. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 9 квітня їх налічувалося 4,5 млн. Більшість із них поїхала до Польщі — майже 2,6 млн людей. До Румунії виїхали понад 686 тис. осіб, до Угорщини — 419 тис., до Молдови — майже 411 тис., до росії — 404 тис., до Словаччини — 314 тис. і до Білорусі — 19 тис. осіб.

4 березня у Євросоюзі активували тимчасовий захист для людей з України, які виїжджають за кордон, рятуючись від війни – Директиву про тимчасовий захист (ДТЗ). Мета механізму – не допустити перевантаження систем надання притулку, які не здатні швидко обробити сотні тисяч або мільйони заявок. Дія ДТЗ поширюється на всі держави Євросоюзу, крім Данії. Також в ЄС було спрощено правила перетину кордону – в’їзд з України дозволили громадянам, які не мають біометричних закордонних паспортів, тільки український.

За цими правилами українці, які рятуються від війни, автоматично після перетину кордону отримують тимчасовий захист. Після цього вони можуть їхати до тієї країни Європейського Союзу, де їм зручніше знайти місце проживання. Крім можливості перебувати на території ЄС, тимчасовий захист надає доступ до ринку праці та житла, соціальну та медичну допомогу, а для дітей передбачено доступ до освіти.

Попри умови, надані українським біженцям за кордоном, переважна більшість з них прагне повернутися додому. Згідно з даними Державної прикордонної служби, 16 квітня, вперше з початку російського вторгнення, що України з Польщі в’їхало більше людей, ніж виїхало. За даними київської міської влади, на момент 14 квітня до столиці повернулося дві третини мешканців.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn