15 липня 2026 року. Уряд Юлії Свириденко, яка не допрацювала до першої річниці лише три дні, відправлено у відставку. Тепер увага прикута до іншого: хто очолить Кабінет Міністрів, хто збереже свої посади і що насправді стоїть за найбільшим кадровим перезавантаженням виконавчої влади за останній рік.
Формально президент Володимир Зеленський пояснив зміни необхідністю оновити уряд перед новими викликами. Але ані депутати, ані політичні оглядачі не вірять, що все зводиться лише до цього. Тому висувається кілька версій, які пояснюють кадрові перестановки.
Одне з пояснень пов'язане зі стратегічним партнером України – Сполученими Штатами. За інформацією кількох українських медіа, саме Свириденко є головною кандидаткою на посаду посла України у Вашингтоні. Очікується, що нинішня очільниця дипломатичної місії Ольга Стефанішина може завершити свою роботу. За даними українських медіа, вона давно просила про звільнення, а останнім часом її ім'я також згадується у зв'язку з інформацією про можливе вручення підозри НАБУ. Водночас офіційно ці повідомлення не підтверджені.
Інша версія кадрових перестановок в уряді – більш прагматична. Україна входить у період, який може стати одним із найскладніших від початку повномасштабної війни. Попереду – опалювальний сезон, формування бюджету, нові переговори з міжнародними партнерами, відновлення пошкодженої енергетики та подальше нарощування власного виробництва озброєння. За словами співрозмовників журналістів у владі, саме під ці завдання Банкова могла вирішити змінити керівника уряду, зробивши ставку на більш технократичний стиль управління.
Головним претендентом на посаду прем'єр-міністра зараз називають голову правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького. У середу він уже зустрівся з депутатами фракції "Слуга народу", де представив своє бачення роботи нового уряду та його структури.
Для широкої аудиторії Корецький – людина не надто публічна. Йому 48 років, майже вся його кар'єра пов'язана з паливно-енергетичною галуззю. Він керував мережею WOG, після початку повномасштабної війни очолив "Укрнафту" та "Укртатнафту", а згодом переміг у відкритому конкурсі на посаду голови "Нафтогазу". Саме під його керівництвом "Укрнафта" після багаторічних збитків продемонструвала рекордний прибуток, а "Нафтогаз" працював в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Саме цей досвід багато хто сьогодні називає головною перевагою кандидата на посаду прем'єра.
Попри зміну керівника уряду, радикального оновлення Кабміну, схоже, не буде. За прогнозами народного депутата Ярослава Железняка та інформацією українських ЗМІ, більшість ключових міністрів можуть залишитися на своїх посадах. Йдеться, зокрема, про міністра фінансів Сергія Марченка, міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, міністра закордонних справ Андрія Сибігу, міністерку у справах ветеранів Наталію Калмикову, віцепрем'єрку та міністерку культури Тетяну Бережну. Очікується, що Денис Шмигаль збереже місце в уряді як перший віцепрем'єр-міністр і міністр енергетики.
Водночас прогнозують і низку кадрових змін. Серед найбільш імовірних – відставка міністра освіти Оксена Лісового, можлива заміна віцепрем'єра з європейської інтеграції Тараса Качки, відновлення окремого Міністерства аграрної політики та реорганізація Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Головною інтригою залишається подальша доля міністра оборони Михайла Федорова. Якщо ще кілька днів тому його називали серед кандидатів на посаду прем'єра, то тепер джерела прогнозують зовсім інший сценарій – він може залишити Міністерство оборони. Подейкують, що його замінить нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Якщо відставка Юлії Свириденко сприймається суспільством та експертним середовищем майже спокійно, то можлива заміна Федорова викликає масу критичних зауважень. За пів року роботи міністр оборони уже встиг розпочати реформування системи оборонних закупівель, змінити підходи до закупівлі дронів і боєприпасів та активізувати роботу над стандартами закупівель Україна-НАТО. Тому частина експертів і військових відкрито ставить під сумнів доцільність нової зміни керівництва Міністерства оборони.
Остаточний склад нового уряду Верховна Рада має затвердити найближчим часом. Якщо нинішні прогнози справдяться, Україна отримає не стільки новий Кабмін, скільки оновлену конфігурацію виконавчої влади. Більшість ключових міністрів залишаться працювати, а головні зміни стосуватимуться керівника уряду, структури окремих міністерств і розподілу відповідальності. Чи виявиться цього достатньо, стане зрозуміло вже найближчими місяцями. Новому уряду практично не залишають часу на адаптацію – працювати доведеться відразу.
Вікторія Чирва