23 червня 2026 року. У Верховній Раді розглядають законопроект №15262, який передбачає продовження на 2027 рік підвищеної ставки податку на прибуток банків у розмірі 50%. Профільний комітет уже рекомендував парламенту ухвалити документ за основу та в цілому. За оцінками авторів ініціативи, це може принести бюджету близько 50 млрд грн додаткових надходжень за результатами 2027 року.
Дискусія навколо цієї норми триває вже не перший рік. Вперше підвищену ставку для банків запровадили щодо прибутків за 2023 рік як винятковий захід воєнного часу. Згодом аналогічний підхід застосували і до прибутків за 2024 рік. У 2025 році банки повернулися до ставки 25%, яка й так перевищує стандартну ставку податку на прибуток для більшості підприємств. Однак уже з 2026 року 50-відсоткове оподаткування було відновлено, а тепер влада пропонує продовжити його ще на рік. Таким чином, рішення, яке спочатку розглядалося як тимчасовий інструмент воєнного періоду, поступово стає довгостроковою практикою податкової політики щодо банківського сектору.
Прихильники продовження підвищеної ставки переконані, що йдеться про справедливий перерозподіл надприбутків. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що значна частина доходів банків формується не за рахунок кредитування економіки, а завдяки операціям із державними цінними паперами та депозитними сертифікатами Національного банку. За його словами, держава фактично створює умови для отримання таких доходів, тому частина прибутку може бути спрямована на фінансування оборони.
На користь цієї позиції свідчать і фінансові результати банківського сектору. За даними комітету, у 2025 році доходи банків досягли 579,3 млрд грн, що на третину перевищує показник 2023 року. У першому кварталі 2026 року банки також зберегли високу прибутковість: отримали 26 млрд грн чистого прибутку. Хоча це на третину менше, ніж за аналогічний період минулого року, банківський сектор залишається одним із найбільш прибуткових в економіці.
За оцінками Гетманцева, рентабельність банківського капіталу в Україні приблизно удвічі перевищує середній рівень у країнах Європи, а банківська система залишається стабільною та виконує всі нормативи.
Ба більше: попередній досвід застосування 50-відсоткового податку показує, що банківська система успішно адаптувалася до підвищеного податкового навантаження. За 2023–2025 роки банки перерахували до бюджету понад 257 млрд грн податку на прибуток, водночас зберігши високі фінансові результати та стабільність роботи. Саме цей аргумент прихильники законопроекту називають головним доказом того, що продовження підвищеної ставки не становить загрози для сектору.
Водночас Національний банк виступає проти. Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор не підтримує чергове застосування 50-відсоткового податку. На його думку, потенційний фіскальний ефект не буде таким значним, як очікується, тоді як наслідки для розвитку банківської системи можуть виявитися відчутними. За оцінками НБУ, додаткові надходження можуть становити близько 20–25 млрд грн, але водночас банки втратять частину можливостей для нарощування капіталу та розширення кредитування.
Аргументація регулятора базується на тому, що прибуток залишається основним внутрішнім джерелом збільшення капіталу банків. Саме він дозволяє фінансовим установам розширювати кредитні програми, інвестувати у розвиток сервісів та формувати необхідні резерви. Відповідно, чим більша частина прибутку вилучається через податки, тим менше ресурсів залишається для подальшого розвитку банківської системи та фінансування економіки.
Представники банківського сектору звертають увагу й на інші ризики. Для міжнародних банківських груп важливим є не лише розмір податку, а й передбачуваність правил гри. Якщо тимчасові рішення продовжуються рік за роком, інвестори починають сумніватися у стабільності податкової політики держави.
Для приватних українських банків проблема полягає насамперед у тому, що власний прибуток є головним джерелом розвитку, інвестицій у цифрові технології та розширення кредитних програм. Тому підвищене оподаткування вони розглядають як фактор, що обмежує можливості зростання.
Окрема дискусія точиться навколо можливих альтернатив. Серед запропонованих варіантів – активніше використання дивідендної політики державних банків, оподаткування лише тієї частини прибутку, яка формується завдяки державним фінансовим інструментам, або надання податкових стимулів банкам, що кредитують пріоритетні для держави галузі. Прихильники таких підходів вважають, що вони дозволили б поєднати потребу бюджету в додаткових ресурсах із завданням підтримки економічного розвитку.
Чи варто продовжувати підвищене оподаткування банків – питання, на яке поки немає однозначної відповіді. Для держави це можливість отримати додаткові кошти для бюджету в умовах війни. Для банків і регулятора – ризик скорочення ресурсів, які могли б бути спрямовані на кредитування та розвиток. Тому суперечки навколо 50-відсоткової ставки навряд чи вщухнуть найближчим часом.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay