25 квітня 2025 року. Впродовж двох тижнів квітня Україна пробувала домовитися із власниками ВВП-варантів про реструктуризацію зобов’язань. Активізація пов’язана з тим, що вже наприкінці травня 2025 року країні належить здійснити черговий платіж за цим фінансовим інструментом – приблизно 600 млн доларів. Проте перемовини з кредиторами зайшли у глухий кут.
Протягом 2024 року Україна вже виконувала зобов’язання за ВВП-варантами — після досягнення домовленості про реструктуризацію з держателями українських єврооблігацій. Тоді загальна сума виплат склала близько 200 мільйонів доларів: 70 мільйонів —сам платіж за варантами, а ще 130 мільйонів доларів — так звана “плата за згоду”, яку було сплачено інвесторам в обмін на зміну умов випуску паперів.
У Міністерстві фінансів тоді заявляли, що ця “плата за згоду” у розмірі 130,1 млн доларів дозволить Україні протягом трьох наступних років викупити ВВП-варанти за номінальною ціною.
У період з 15 по 23 квітня Україна провела переговори зі Спеціальним комітетом, до складу якого входять інституційні інвестори, що володіють близько 30% українських ВВП-варантів. Під час зустрічей обидві сторони представили власні варіанти реструктуризації зобов’язань, однак дійти згоди не вдалося — кожна сторона відхилила пропозиції опонента.
Український уряд запропонував кредиторам два варіанти на вибір, які є частинами однієї реструктуризаційної пропозиції. У випадку схвалення одного з них інвестори автоматично погоджуються на реалізацію змін. Для запуску процесу потрібно 75% голосів за номіналом серед власників варантів.
Перший варіант передбачає обмін ВВП-варантів на облігації серій A та B, випущені в межах реструктуризаційної угоди 2024 року. Пропорція обміну — 1,35 одиниці нових облігацій за кожну одиницю наявних варантів.
Другий сценарій включає зміну параметрів самих варантів. Зокрема, йдеться про анулювання виплат у 2025–2028 роках, збереження права на викуп до травня 2029-го із поступовим підвищенням викупної ціни — від 85 центів у 2026-му до 100 центів у 2029-му. Після цього реструктуризовані папери передбачатимуть виплати у 2029–2041 роках, із збереженням усіх основних умов, окрім права на викуп. Інвестори у такому разі отримають 36,6 цента облігацій A та B на кожен долар варантів.
Натомість спеціальний комітет, який представляє понад 30% держателів ВВП-варантів, висунув власну пропозицію, згідно з якою Україна має сплатити 75% від запланованого платежу за економічне зростання 2023 року. Крім того, інвестори запропонували випустити нову серію облігацій C зі ставкою 7,75% на суму $209 млн, які мали б бути погашені у лютому 2029 року. Київ цю ініціативу відкинув.
Варто відзначити, що ВВП-варанти мають пряму прив’язку до зростання валового внутрішнього продукту країни. Оскільки за підсумками 2023 року ВВП України зріс більш ніж на 3%, Київ зобов’язаний здійснити чергову виплату. Однак у Мінфіні вважають такі вимоги необґрунтованими з огляду на воєнний контекст.
«Позитивна динаміка 2023-го не означає стабільного відновлення. Це лише скромний відскок після майже 30-відсоткового обвалу економіки у 2022 році через війну», — зазначив міністр Марченко.
За його словами, нинішні ВВП-варанти були створені для економічних реалій, які давно змінилися, а збитки, яких завдала Україні російська агресія, є безпрецедентними за масштабами.
“Економічні втрати оцінюються вже у сотні мільярдів євро, тоді як інфраструктурні пошкодження охоплюють практично всю територію країни. За даними Світового банку, витрати на відновлення можуть перевищити 500 мільярдів євро протягом наступних десяти років. Тому стабільність фінансової системи і контрольованість боргового навантаження для нас критично важливі”, — наголосив Марченко.
У свою чергу, голова парламентського фінансово-податкового комітету Данило Гетманцев відзначив, що переговори з власниками ВВП-варантів проходять складно, проте ще є час для досягнення угоди до 31 травня.
“Нагадаю, що перед минулорічною реструктуризацією єврооблігацій також точилося багато розмов про можливий дефолт, однак тоді нам вдалося домовитися. Ситуація зараз інша — і за масштабом, і за наслідками, і за умовами. Проте сподіваюся, що здоровий глузд і конструктив серед кредиторів переможуть”, — підсумував Гетманцев.
На сьогоднішній день сукупний борг України перед приватними кредиторами, що підпадає під реструктуризацію, оцінюється в $23,4 млрд. Йдеться, зокрема, про облігації, емітовані у 2015 році, державні євробонди, боргові інструменти для фінансування дефіциту держбюджету, а також облігації «Укравтодору», гарантовані державою. Протягом останніх двох років до них додалися й відсотки, які не були сплачені через дію мораторію на обслуговування боргу.
Нагадаємо, 31 липня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який надав Кабінету Міністрів право тимчасово призупиняти виплати за зовнішнім боргом у разі надзвичайних обставин. Цей нормативний акт став ключовим кроком у підготовці України до реструктуризації зобов’язань.
Вікторія Чирва
Image by wastedgeneration from Pixabay