31 березня 2025 року. Міжнародний валютний фонд підбив підсумки сьомого перегляду програми розширеного фінансування для України та схвалив надання чергового траншу в розмірі $400 млн. В оновленому меморандумі зафіксовано чотири нові структурні орієнтири, а також переглянуто строки реалізації деяких попередніх зобов’язань.
Згідно з документом, для отримання чергового траншу фінансування Україна має реалізувати вісім структурних маяків: чотири нових і ще чотири, реалізацію яких було відтерміновано.
До нових зобов’язань належить проведення незалежного аналізу роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який має відбутися до кінця червня 2025 року. Перевірка покликана оцінити ступінь прозорості діяльності членів регулятора, виявити можливі конфлікти інтересів і з’ясувати, наскільки їхня робота відповідає стандартам ЄС. Як зазначають експерти, результати перевірки можуть призвести до кадрових змін у складі комісії.
Інше нововведення — оновлення процедури добору кандидатів до наглядових рад державних підприємств. Нові вимоги включають чітке визначення критеріїв добору, залучення міжнародних фахівців до конкурсної комісії та забезпечення громадського нагляду. Реалізувати цей пункт уряд має до серпня 2025 року.
Третій новий маяк — створення оновленої ІТ-стратегії Міністерства фінансів, яку слід розробити до вересня. До неї мають увійти: об’єднання податкових та митних баз даних, автоматизація ПДВ-відшкодування, а також приєднання до глобальних систем обміну фінансовими даними FATCA і BEPS.
Ще одне зобов’язання — ухвалення державної стратегії управління інвестиційними проектами до грудня 2025-го. Цей документ повинен визначити пріоритетні напрямки держфінансування, створити відкритий реєстр таких проектів та передбачити публічну звітність щодо їхньої реалізації.
Серед зобов’язань, реалізацію яких перенесено, — призначення нового керівника Бюро економічної безпеки. Нагадаємо, після проходження чергового етапу конкурсного відбору – тестування – на цю посаду претендує 16 осіб. Наступні етапи конкурсу включають виконання практичних завдань, інтерв’ю та перевірку доброчесності кандидатів.
Також досі не ухвалений законопроект, що скасовує обов’язкове закриття досудових розслідувань у зв’язку із закінченням строків — так звані «правки Лозового». Ініціаторами змін виступають САП та НАБУ, водночас представники бізнесу застерігають, що це може посилити тиск з боку правоохоронних органів. Поки що законопроект не має достатньої підтримки в парламенті навіть для внесення до порядку денного.
Ще один пункт — завершення аудиту НАБУ і публікація його результатів. Ці три вимоги мають бути реалізовані до кінця липня.
В МВФ також наполягають на ухваленні законопроекту щодо регулювання ризиків третіх сторін у фінансовому секторі. Його реєстрацію перенесено з травня на вересень 2025 року. Закон має запровадити технічні та регуляторні вимоги до компаній, які опосередковано впливають на роботу банків, — таких як дата-центри, ІТ-провайдери тощо. Мета — уникнути виведення коштів та ухилення від оподаткування через посередників.
Окрім маяків, у меморандумі також містяться інші пункти — рекомендації та плани, які можуть бути реалізовані залежно від ситуації.
Зокрема, НБУ разом із МВС та Нацполіцією до червня 2025-го має досягти значного прогресу у боротьбі з нелегальним ринком фінансових та платіжних послуг. Для цього необхідні зміни до законодавства, що регулює порядок відкликання ліцензій та ліквідації небанківських установ.
Ще один пункт меморандуму — запровадження системи оцінки ефективності роботи державних банків. Першу таку перевірку Мінфін планує провести у липні 2025 року.
Також українська влада вказала на готовність підвищити податкові ставки у випадку дефіциту бюджету чи несподіваного зростання видатків. У меморандумі зазначено, що зміна ставки ПДВ вважається найбільш ефективним кроком для наповнення бюджету.
Останній пункт — ухвалення законопроекту про страхування військових ризиків, зареєстрованого в парламенті під номером 12372 у грудні 2024 року. Його мають затвердити до кінця червня. Закон передбачає створення спеціального агентства, яке займатиметься страхуванням та перестрахуванням воєнних ризиків. Його співзасновниками стануть Кабмін та міжнародні фінансові організації — за умови погодження з боку НБУ.
За словами голови фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, у липні має відбутися восьмий перегляд програми МВФ, під час якого будуть виноситись структурні маяки по реформам із виконанням на середину поточного року.
Гетманцев розраховує, що з попереднього гальмування виконання програми МВФ будуть зроблені відповідні висновки.
«В нинішніх умовах ми не можемо собі дозволити ставити навіть під невеликий ризик співпрацю за програмою, яка була і залишається якорем для макроекономічної стабільності у країні», – зазначив парламентар.
Також оновлено розклад надання наступних траншів МВФ для України. У червні дев’ятий транш зменшиться з початково запланованих $600 млн до $370 млн, а в серпні десятий – зі $400 млн до $330 млн. Натомість у грудні сума одинадцятого траншу зросте: замість $330 млн Україна має отримати $790 млн. Виплати у серпні 2026 року та березні 2027 року залишаться без змін – відповідно 750 млн і 790 млн доларів.
Загалом упродовж майже двох років співпраці з МВФ Україна успішно пройшла попередні шість переглядів. Завдяки цьому до державного бюджету вже надійшло приблизно $9,8 млрд із загальної суми $15,5 млрд, передбаченої програмою на 2023–2027 роки.
Вікторія Чирва
Image by 3D Animation Production Company from Pixabay