5 листопада 2024 року. Нацбанк надав рекомендації банкам і фінансовим установам, щоб допомогти їм виявити випадки так званого «дроблення бізнесу» через створення ФОПів, що може бути способом ухилення від податків.
У своєму листі НБУ надав банкам та небанківським установам перелік прикладів і ознак, що можуть вказувати на зв’язки між юридичними особами та ФОПами. Серед цих ознак — використання спільної адреси, однакові місця реалізації товарів чи послуг, а також спільні власники або представники. Інші індикатори включають значні грошові надходження на рахунки ФОП від юридичних осіб, отримання ФОПом фінансової допомоги, здійснення фінансових операцій на велику суму за короткий час, а також використання одного терміналу кількома суб’єктами.
Нацбанк підкреслює, що ці ознаки є лише орієнтирами. Кожна фінансова установа може самостійно визначати додаткові фактори, які можуть вказувати на можливі ризики.
Виконуючи ці рекомендації, банки й фінансові установи зможуть покращити свої системи запобігання відмиванню грошей, фінансуванню тероризму, а також посилити управління ризиками — підсумували в Нацбанку.
Дроблення бізнесу на фізичних осіб-підприємців (ФОП) — це поширена в Україні практика, коли великі компанії розділяють свою діяльність на кілька дрібних суб’єктів, зареєстрованих як ФОПи, щоб скористатися перевагами спрощеної системи оподаткування.
Це відбувається через кілька основних причин.
По-перше, податкові пільги. На спрощеній системі оподаткування підприємці сплачують єдиний податок, розрахований із загального доходу за період, що значно спрощує звітність і зменшує витрати. У той час як загальна система вимагає обчислення чистого прибутку і сплати податків на доходи (18%), військовий збір (1,5%), єдиний соціальний внесок (22%) і, у певних випадках, ПДВ, що в сумі може бути значно вище.
По-друге – податкова оптимізація. Середній і великий бізнес з високим доходом розбиває свою діяльність на кілька ФОПів, кожен з яких працює на спрощеній системі. Це дозволяє використовувати податкові пільги без збільшення податкового навантаження. Такий метод популярний, наприклад, у ресторанному бізнесі, де бар може бути оформлений як суб’єкт на загальній системі, а кухня – на спрощеній. Часто ці підприємства використовують спільне приміщення і персонал.
Як наслідок, такі податкові «оптимізації» створюють несправедливу конкуренцію, погіршуючи умови для малого бізнесу, призводять до бюджетних втрат і підривають довіру до податкової системи.
Одним з лідерів такого дрібнення є Інтернет-провайдери, які створюються мережі з десятків або навіть сотень ФОПів, кожен з яких обслуговував певний район або будинок. Це дозволяє уникати сплати податків на загальних підставах. Наприклад, один з провайдерів з абонентською базою понад 320 тисяч користувачів складався з 288 суб’єктів господарювання.
Другий – з базою понад 210 тисяч клієнтів використовує 80 ФОПів для надання послуг. За словами голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, обидва ці два провайдери заробили 1,44 млрд грн, використовуючи схему дроблення. А загалом держава втрачає понад 3 млрд грн щорічно через так званий “внутрішній офшор”, який утворюється завдяки спрощеній системі оподаткування в цьому секторі.
Деякі кроки у протидії подрібненню бізнесу на окремі ФОПи вже здійснено. Так, з 1 жовтня Державна податкова служба України перевела інтернет-провайдерів, які використовували спрощену систему оподаткування, на загальну систему. Щоправда, ця ініціатива викликала обурення гравців ринку, адже цьому рішенню не передували жодні перевірки або складання актів – зміна форми оподаткування відбулася автоматично. Деякі експерти вказували на ризик монополізації ринку великими гравцями, які зможуть витіснити дрібних провайдерів, скориставшись їхніми фінансовими труднощами. А це, у свою чергу, може призвести до зменшення конкуренції та підвищення цін на послуги.
Втім, ініціатор цих змін – Данило Гетманцев вважає, що це перший крок до детінізації галузі телекому. А у податковій радять підприємцям, не згодним з рішенням, звертатися до судів.
Експерти вважають, що однією з головних причин зловживання спрощеною системою є недосконалість законодавства та слабкий контроль. Певні кроки вже зроблено: Україна імплементувала План дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) для протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування. Крім того, приведення українського законодавства, у тому числі, податкового, зафіксовано в Угоді про асоціацію з ЄС. Податкова служба регулярно виявляє схеми ухилення та запроваджує заходи протидії, проте великі підприємства продовжують знаходити способи обходити обмеження.
Тому в уряді вирішили докорінно реформувати саму спрощену систему оподаткування, яка замислювалася як інструмент для підтримки мікро- та малого бізнесу, але перетворилася на можливість для зловживань середніх та великих підприємств. Так, у жовтні 2024 року Україна оновила меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який передбачає реформу спрощеної системи оподаткування. Її метою є мінімізація можливостей середнього та великого бізнесу ухилятися від сплати податків або приховувати обсяги продажу товарів і послуг, зокрема через подрібнення бізнесу на фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Раніше, у грудні 2023 року, Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка також передбачає реформу спрощеної системи оподаткування у 2025–2027 роках. Згідно з документом планується об’єднання другої та третьої груп ФОП в одну, а також виключення юридичних осіб із цієї системи. Ставки оподаткування для ФОП будуть змінені залежно від виду діяльності, коливаючись від 3% до 17%. В уряді вважають, що ці заходи допоможуть мінімізувати зловживання спрощеною системою оподаткування, зокрема практику подрібнення бізнесу на окремі ФОПи.
Вікторія Чирва
Image by Michal Jarmoluk from Pixabay