23 жовтня 2024 року. Генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку. Підставою стали масштабні порушення, пов’язані з регіональними прокурорами, які через корупційні медичні комісії оформлювали собі фальшиву інвалідність.
Це вже третя зміна глави Офісу генпрокурора за каденції президента Зеленського. Руслан Рябошапка був звільнений у березні 2020 року, а Ірина Венедиктова – у липні 2022-го, після чого була призначена послом України у Швейцарії.
На відміну від попередників, Костін не став очікувати звільнення, а зголосився подати у відставку з власної волі. Це сталося на засіданні Ради національної безпеки і оборони, на якому розглядалися порушення у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які займаються присвоєнням статусу інвалідності.
Нагадаємо, кілька тижнів тому Україну сколихнув скандал. Спочатку було заарештовано главу Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяну Крупу та її сина. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн. Потім з’ясувалося, що майже 50 хмельницьких прокурорів оформили інвалідність через цей МСЕК. Подібна ситуація – по всій країні.
За словами глави СБУ Василя Малюка, у 2024 році підозри отримали 64 співробітники МСЕК, також було скасовано понад 4 тисячі висновків про інвалідність. У зв’язку з цим було ухвалено кілька рішень щодо МСЕК. Так, комісії будуть ліквідовані з 31 грудня 2024 року. Також президент доручив прикордонній службі розробити механізм посилених перевірок документів при виїзді за кордон колишніх чиновників, які мають інвалідність. А пенсії за інвалідністю будуть переглянуті, і, не виключено, що після аудиту таких фальшивих пенсіонерів стане значно менше.
Окремо президент наголосив на персональній відповідальності керівників державних органів. Власне, після цього генпрокурор Андрій Костін і озвучив своє рішення про звільнення.
“Я повністю підтримую позицію Президента України Володимира Зеленського щодо необхідності скасування неправомірних рішень про надання інвалідностей, відповідних пенсій та інших виплат. Необхідно впровадити чіткі законодавчі та організаційні зміни, а також забезпечити персональну відповідальність,” – зазначив Костін. Його відставку розглянуть у Верховній Раді вже наступного тижня.
Чутки про звільнення Андрія Костіна з’явилися ще у квітні минулого року. Тоді подейкували, що генпрокурор поїде послом до Нідерландів, а його місце в Офісі генпрокурора займе очільник Одеської ОВА Олег Кіпер. Проте тоді Костіну вдалося всидіти у кріслі. Тепер, коли він сам подав у відставку, розмови про його ймовірне призначення послом у Нідерландах активізувалися. Буцімто нинішній посол України в Нідерландах Олександр Карасевич має обійняти посаду заступника міністра в команді Андрія Сибіги, тому ця посада буде вакантною. Однак тепер постає питання: чи можна призначати людину, яка пішла з посади через скандал, на дипломатичну посаду? І чи нададуть йому агреман.
На відставку Костіна відреагувала спільнота. На їхню думку, гучний медійний скандал використали для того, щоб реалізувати давно заплановане рішення звільнити генпрокурора. Так, гучне звільнення в умовах суспільного обурення можна розцінювати як антикризовий крок для заспокоєння громадськості, яка була роздратована ситуацією в прокуратурі. Це також сприяло підвищенню іміджу президента, який негайно втрутився у вирішення цієї проблеми, демонструючи боротьбу з системою уникнення мобілізації серед еліт.
Деякі експерти звертають увагу на те, що питання до роботи генерального прокурора існували давно, зокрема щодо його частих відряджень за межі України, що викликало обурення у суспільства і нагородило Андрія Костіна прізвиськом «Турист».
Частина аналітиків зазначає, Костін мав піти у відставку ще задовго до «інвалідогейту» і нагадують про нещодавній скандал з його заступником Дмитром Вербицьким, якого викрили на зловживаннях при декларуванні майна. Не забули підприємці і свавілля прокурорів під час кейсу Мазепи та інших випадків тиску на бізнес.
Окреме питання – наступник Андрія Костіна, якого має затвердити Верховна Рада після його звільнення. Ну думку більшості експертів, остаточне рішення буде прийматися вузьким колом на рівні президентської адміністрації. Ймовірними кандидатами на посаду є фахівці з юридичним досвідом, які мають підтримку парламенту та не викликають негативної реакції серед міжнародних союзників.
Серед кандидатур називають все того ж Олега Кіпера, який мав замінити Костіна ще весною минулого року, а також – заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Найбільш імовірною кандидатурою називають нинішнього першого заступника глави ОГП Олексія Хоменка. Який у будь-якому разі виконуватиме обов’язки генерального прокурора в тому разі, якщо парламент прийме відставку Костіна.
У Центрі протидії корупції побоюються, що головним критерієм для обрання наступного генпрокурора буде лояльність до центральної влади, а не політична нейтральність чи професіоналізм. На їхню думку, логічним виходом було б призначити відкритий конкурс на посаду генпрокурора за участі міжнародних спостерігачів. А згодом масштабувати цей механізм і на посади обласних прокурорів. Тоді, можливо, і фальшивих інвалідів поменшає.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay