23 вересня 2024 року. Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт 6490-д, спрямований на реформування Державної митної служби. На цьому давно наполягав МВФ, включаючи цю вимогу як умову для подальшого фінансування. Фахівці в цілому позитивно сприйняли ухвалення проекту. Втім, наголошують, що це лише перший крок до справжньої реформи митної служби.
Чому така важлива реформа митниці? Бо ця служба – це критично важливе джерело наповнення бюджету. І при цьому вона залишається однією з найбільш корумпованих сфер, де існують серйозні виклики для влади, бізнесу, громадян і самих митників. За даними НАЗК, митниця посідає перше місце за поширеністю корупції. Так, під час опитувань, дотичних митної служби, 35,2% респондентів зізнаються, що мали корупційний досвід, 27,1% опитуваних, які стикалися з митною сферою, повідомили, що працівники митниці ініціювали корупційні ситуації. І ці цифри залишаються незмінно високими вже третій рік поспіль.
За словами голови профільного комітету Данила Гетманцева, через неефективність митниці бюджет щороку втрачає від 100 до 120 млрд грн. Його заступник Ярослав Железняк зазначає, що перший рік війни митниця втрачала близько 100 млрд грн, але цього року сума зменшилася до 40 млрд грн. Так чи інакше, обидва депутати вважають, що йдеться про приблизні оцінки тіньових потоків, справжні цифри можуть бути ще більшими.
Які основні положення законопроекту? Насамперед пропонується провести новий відбір на посаду голови Державної митної служби за участю міжнародних експертів. Фактично ця реформа має відбуватися за прикладом антикорупційних органів — НАБУ, БЕБ, НАЗК. Конкурсна комісія має бути сформована за два місяці після підписання закону.
Зняття з посади голови митниці відбувається за результатами незалежного аудиту. Всі інші співробітники повинні пройти переатестацію протягом 18 місяців, при цьому половина членів комісій переатестаційних комісій за пропозиціями бізнес-спільноти.
Крім цього, мають бути запроваджені зовнішній аудит роботи митниці, декларації доброчесності, перевірки на поліграфі та моніторинг способу життя митників.
На думку керівника аналітичного напряму “Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Іллі Несходо»ського, навряд чи вже найближчим часом надходження від митниці значно зростуть. «Реформа митниці — це не лише зміна керівництва. Це цілий комплекс заходів — технічний, методичний, організаційний тощо — які дозволять забезпечити ефективність роботи», — зауважує експерт.
На його думку, в перший рік можливі надходження на рівні 40 млрд гривень. Щодо подальшого багато чого залежатиме від того, чи буде здійснене комплексне реформування митниці.
Серед плюсів проекту він назвав те, що звільнення керівників митниці можливе виключно за результатами аудиту, а призначення здійснюється не лише Мінфіном, а Кабінетом міністрів за поданням відповідної конкурсної комісії.
Своєю чергою, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Єфрем Лащук назвав ключові параметри, які потрібно врахувати для якісного реформування митниці.
По-перше, забезпечити прозорість та ефективність митних процедур (у тому числі шляхом запровадження певних ІТ-рішень – так званої електронної або Е-Митниці), а також ухвалити законопроєкт №10380 про впровадження автоматизованого розмитнення в Дії.
По-друге, викорінити практику презумпції вини в податковому та митному адмініструванні, що має створити комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.
По-третє, якнайшвидше гармонізувати вітчизняне законодавство з нормами права ЄС (законопроєкт №10411), а також прийняти новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС та низку інших пов’язаних із цим законодавчих актів.
Також експерт наголошує на необхідності формування ефективних KPI для Держмитслужби, які будуть спрямовані не на виконання плану, а насамперед на мінімізацію «схем», і постійно моніторити їхнє виконання для більш обґрунтованої оцінки її діяльності. Ще один необхідний крок – запровадити інститут митного представництва (представництва інтересів підприємств у митних органах).
Ще однією складовою ефективної реформи митної служби експерт називає впровадження автоматичного обміну митною інформацією з найбільшими торговими країнами-партнерами та створення дієвого механізму автоматизованого зіставлення відповідних документів і митної вартості товарів, яка в них зазначена.
Більшість економічних експертів наголошують, що ухвалений законопроект – це лише перший крок до реформування митниці, хоча й важливий поступ до незалежності митної служби. І сподіваються, що документ не стане лише «видимістю» для того, щоб заспокоїти міжнародних партнерів, а дієвим механізмом для упорядкування роботи митної служби, зменшення корупції в ній та збільшення надходжень до бюджету.
Вікторія Чирва
Image by Clker-Free-Vector-Images from Pixabay