12 липня 2024 року. Уряд затвердив програму національного кешбеку і відправив її на розгляд Верховної Ради. Проєкт є частиною великої урядової кампанії “Купуй українське”, спрямованої на підтримку та промоцію вітчизняного виробника.
Проект закону пропонує внести корективи до Податкового кодексу, які стосуються впровадження програми кешбеку. Відповідно до цих змін, доходи, отримані в межах експериментального проекту “Зроблено в Україні”, не будуть включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Національний кешбек передбачає відшкодування частини вартості товарів українського виробництва.
Пропонується встановити ставку повернення коштів на рівні 10% від вартості товару, з максимальним лімітом кешбеку 3000 грн на місяць. Одержані кошти можна буде витратити на комунальні, медичні, транспортні послуги або на донати на платформу United24 чи купівлю військових облігацій.
Одержати повернення коштів можна буде винятково у готівковій формі, і лише при оплаті карткою. Гроші надійдуть на спеціальну картку “Зроблено в Україні”, яку можна буде замовити через додаток “Дія” або у банку. Банки передаватимуть дані про транзакції з карток кешбеку до “Дії”, а торгові мережі надсилатимуть ці дані до податкової служби.
Наступний етап – збір інформації про фіскальні чеки і платежі командою “Дії”. Вся зібрана інформація передаватиметься до Міністерства економіки, яке потім пересилатиме гроші на спеціальні картки учасникам програми. Також буде працювати команда з боротьби з шахрайством “Дії” та Міністерства економіки, яка буде виключати з програми підприємства, що маркують іноземні товари як українські.
У законопроекті розглядаються два можливі варіанти реалізації програми. Перший варіант передбачає кешбек як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари. Другий варіант обмежується поверненням коштів лише за купівлю непродовольчих товарів. Бюджет програми залежить від обраного варіанту: перший оцінюється в 2-3 млрд грн, другий – в 1-2 млрд грн.
Політики та експерти наразі не у захваті від урядової ініціативи.
Так, народний депутат Ярослав Железняк вважає, що ця програма дозволить державі контролювати фінансові операції громадян. Депутат пояснив, що податкова служба отримає можливість відстежувати всі транзакції українців, обходячи обмеження банківської таємниці. Це стане можливим завдяки необхідності прив’язати свою банківську картку до додатку “Дія” для отримання кешбеку.
Железняк також висловив обурення тим, що на реалізацію цієї програми планується витратити мільярди гривень з державного бюджету в умовах війни, що є «безглуздим та недоречним навіть у мирний час». Він вважає, що вже в середині літа доведеться вносити зміни до державного бюджету на 2024 рік, щоб знайти додаткові кошти на важливі видатки, насамперед військові.
Своєю чергою, експерт з економічних питань Ілля Несходовський також розкритикував програму кешбеку за купівлю українських товарів, назвавши її недоцільною. Він підкреслив, що існують ефективніші способи стимулювати вітчизняне виробництво, наприклад, підвищення ставок імпортного мита. Несходовський висловив сумнів щодо того, як обиратимуться продукти для програми кешбеку, оскільки не всі товари потраплять під дію програми, що обмежить її вплив на економіку.
Свою експертну оцінку надав і проект «Ціна держави», який об’єднує кілька позаурядових економічних організацій.
На їхню думку, стимулювання внутрішнього попиту через компенсацію частини вартості товарів, вироблених в Україні, є фінансово обтяжливою для державного бюджету та складною в адмініструванні.
Аналітики наголосили, що програма може порушити конституційні права громадян на приватність, оскільки держава матиме доступ до інформації про їх покупки. Крім того, механізм кешбеку, який діє виключно через торговельні мережі, може викривити умови конкуренції на роздрібному ринку, посилюючи позиції великих мереж і шкодячи дрібним виробникам та реалізаторам.
Аналітики закликали представників влади відмовитися від контрпродуктивної для економіки країни ідеї запровадження кешбеку за придбання українських товарів та зосередитися на інституційних покращеннях умов ведення бізнесу в Україні: зниженні бюрократії та корупції, захисті прав власності, реформуванні податкової та правоохоронної системи, а також забезпеченні економічних свобод для бізнесу. Інші інструменти фінансової підтримки, на їхню думку, мають бути тимчасовими, прозорими та доступними за умовами, з мінімальним втручанням держави в ринкові процеси і обмеженими за часом та масштабом.
Вікторія Чирва
Zdjęcie dodane przez Pixabay