17 травня 2024 року. В Україні – черговий скандал. Причиною став наказ Мінекономіки про забезпечення бронювання для працівників шести компаній, які працюють у технологічній сфері. Після значного резонансу Міністерство скасувало свій наказ. Та чи не повторюватимуться подібні скандали, враховуючи прогалини закону про мобілізацію?
Перелік компаній, які здійняли шквал критики, оприлюднив народний депутат Олександр Федієнко. Це – букмекерські контори, рекламні агенції, компанії з власниками із США. Так, «бронь» отримав сервіс доставки Glovo, гемблінгова компанія Favbet Tech, компанії ДП “ССМ”, Visa, “Агрі Чейн” і ТОВ “Корт”. Тільки остання має безпосереднє відношення до армії.
Оприлюднення переліку «недоторканних» фірм викликало неабиякий резонанс. Віце-прем’єрка Юлія Свириденко мусила публічно виправдовуватись за ситуацію, у якій опинилось Мінекономіки та пояснювати процедуру, згідно з якою компанії з переліку отримали «бронь».
«Спершу вони звернулись у Мінцифри, яке побачило відповідність трьом критеріям бронювання. Після цього списки військовозобов’язаних, яких хотіли захистити від мобілізації, надійшли до Генштабу. Генштаб, зі свого боку, не мав заперечень. Далі списки надійшли до Мінекономіки, яке їх ще раз дослідило і прийняло відповідну постанову», – написала віце-прем’єр і очільниця Мінекономіки.
Свириденко додала, що ситуація, яка виникла навколо бронювання компаній, не повинна “розколювати суспільство під час війни”. Пообіцяла, що у міністерстві проведуть оновлення постанови, «щоб знайти оптимальне рішення, яке відповідатиме запиту військових, але водночас дасть можливість працювати економіці».
Соціальні мережі після допису Свириденко вибухнули обуренням. Зокрема, тим, що підставою для скасування наказу став “суспільний резонанс”. Більшість дописувачів нарікають на непрозорий механізм бронювання та навіть підозрюють урядовців у корупції.
Ось кілька показових коментарів: «Виходить, якби не було резонансу, ніхто б нічого не робив. Цілком логічно, що бронь має бути у підприємств, які працюють на оборону або належать до компаній критичної інфраструктури». «З огляду на суспільний резонанс доречно було б публікувати всі накази на бронювання щодо підприємств, які не мають відношення до оборонки».
Це не перший скандал, пов’язаний із бронюванням працівників. Раніше суспільство збурила інформація про внесення до списку підприємств, які вважаються критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення під час мобілізації, «Пересувний цирк України». А статус критично важливих присвоїли телеканалам, які беруть участь у формуванні телемарафону «Єдині новини». Тоді тимчасовий в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв відреагував своєрідно: «Хейт навколо теми бронювання працівників сфери культури та медіа, – це неповага до людей цієї сфери та «примітивна оцінка їхнього суспільного значення». Те, що не тільки «Пересувний», а ще сім цирків України визнали критично важливими підприємствами у період воєнного часу, волів не коментувати.
Загалом, станом на лютий 2024 року, в Україні 143 підприємства, установи чи організації у сфері культури та інформаційної політики визнали критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Чи не забагато в умовах повномасштабної війни?
Уряд свого часу ухвалив низку нормативних документів, у яких перелічуються критерії компаній, які є важливими для економіки та обороноздатності країни. Тому такі компанії, залежно від деякого переліку ознак, мають право забронювати від мобілізації до 50% або більш як 50% співробітників.
До списку “критично важливих” віднесли підприємства, які дотичні до виробництва товарів для Сил оборони. Постанова датована 2015 роком. У січні минулого року з’явився ще один документ, в якому вказано, що до цієї категорії можуть входити компанії, які старанно сплачують податки, мають заробітні плати не нижчі від середньої в регіоні, а також валютні надходження від 32 мільйонів євро. І ось під ці критерії дуже добре «вписалися» компанії, у яких відсутні правові підстави для відмови у бронюванні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив розробити оновлену і більш справедливу постанову про бронювання, щоб уникнути спекуляцій.
«Одним із ключових питань в цьому напрямку є справедливе і раціональне бронювання військовозобов’язаних. Працівників підприємств, які дійсно критично важливі. Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій», — заявив глава уряду. Він чітко висловився за те, що мають бути прозорі й чіткі критерії, чому ті чи інші військовозобов’язані числяться у категорії заброньованих від служби.
До речі, деякі експерти сприйняли скандал із бронюванням як намагання підставити віце-прем’єрку Юлію Свириденко. Після резонансу у соцмережах з’явилися однотипні дописи про те, що після такого ганебного скандалу вона має піти у відставку. Підозри про те, що за бронюванням кур’єрів та ігровх операторів стоять певні зацікавлені особи, посилюються, враховуючи, що скандал вибухнув саме тоді, коли Свириденко перебувала у важливій закордонній поїздці.
Вікторія Чирва
Photo by Alena Plotnikova on Unsplash