12 квітня 2024 року. Україна повністю втратила державну вугільну генерацію електроенергії. Одна з трьох ТЕС, якими володіла компанія «Центренерго», опинилася в окупації ще у 2022 році, а дві знищили росіяни. Останню, Трипільську ТЕС — під час удару 11 квітня. Як це позначиться на енергетичній системі України?
Впродовж останніх тижнів російські війська продовжують серію масованих атак на українську енергетику. Причому цього разу акцент на теплові електростанції та централі, відновлення яких триватиме багато місяців.
Енергетики та експерти кажуть, що українська енергетична система була і залишається однією із головних цілей для росіян, які мають на меті знекровити економіку України та залякати населення. Учасники ринку вже визнають, що відновити енергосистему України хоча б у тому вигляді, що був до 22 березня, а саме тоді було зруйновано Зміївську ТЕС на Харківщині, буде вкрай важко і навряд чи можливо. Особливо після того, як найбільша постачальниця електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області – Трипільська ТЕС була знищена вщент.
“Масштаби руйнувань – жахливі. Грошима це не оцінити. Це для нас найбільший виклик за всю історію підприємства”, – заявив голова наглядової ради ПАТ “Центренерго” Андрій Гота.
«Це дійсно потужний удар по українській енергетиці. Оскільки Центренерго останнім часом генерувало понад 1 ГВт потужності. Воно працювало не на повну потужність, десь на чверть від того, що в неї було. Але втрата навіть понад 1 ГВт — це теж дуже відчутно, оскільки в Україні і без того певний дефіцит електричної енергії. Безумовно, це позначиться на стані енергетичної системи України», — підтверджує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Чому росія вдалась до потужних ракетних обстрілів не взимку, у розпал опалювального сезону, а зараз, коли він офіційно закінчився по всій країні? Дехто з вітчизняних, а здебільшого зарубіжних коментаторів воліють пов’язувати атаки на ТЕС з ушкодженнями українськими дронами НПЗ в рф.
Проте більшість експертів заперечують, що це «помста» за успішні ураження російських паливних об’єктів.
“Ці атаки не треба пов’язувати із якоюсь помстою за те, що в них нафтопереробні потужності уражені чи ще щось”, – запевняє Марія Цатурян, директорка з комунікацій НЕК “Укренерго”. Їхні атаки були добре підготовлені заздалегідь, конкретно цілеспрямовані по певних об’єктах. Їхня мета – повний колапс української енергосистеми.
“Те, що їм не вдалося зробити у 2022-2023 роках, вони намагаються з’їсти по шматках”, – пояснює представниця “Укренерго”.
Якщо проаналізувати тактику окупантів, то восени 2022- взимку 2023 років вони вдавались то «килимкових бомбардувань всіх об’єктів енергосистеми. Наразі вони не розпиляють обстріли по всій країні, а потужно атакують конкретні регіони. У такий спосіб вони намагаються знеструмити і відрізати від енергоживлення великі міста і промислові регіони.
Експерти визнають, що рф змінила підхід до обстрілів критичної інфраструктури, відтак нинішні наслідки серйозніші за попередні акти терору 2022-2023 років.
Що потрібно зараз робити? «Потрібна загальнодержавна мобілізація. По-перше, з’ясувати, що нам слід відновити, щоб ми пройшли не тільки зиму, але й період високих температур влітку. По-друге, мобілізувати фінансові ресурси. Нам потрібен такий собі енергетичний Рамштайн, щоб ми залучили наших європейських партнерів для постачання обладнання та до інвестицій», — стверджує голова ради Громадської спілки «Всеукраїнська енергетична асамблея» Іван Плачков.
Ще 2023 року низка представників влади запевняли, що працюють щодо створення повітряних куполів навколо важливих об’єктів критичної інфраструктури, переважно – шляхом залучення мобільних бригад ППО.
Але, як показала ситуація з Трипільською ТЕС, захиститися від ракет, що летять, набагато складніше – крилаті та балістичні ракети однією-двома бригадами зупинити неможливо. На жаль, Україні бракує західних ЗРК, на чому постійно наголошує президент Володимир Зеленський. До того ж, розмістити Patriot біля кожної станції неможливо.
Оскільки за наслідками атак цілком очевидно, що метою росіян є система передачі та балансуюча генерація, треба захистити їх у першу чергу, каже заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. А “кращого захисту для наших об’єктів, ніж ППО, немає”. Саме тому для уряду наразі завдання №1 – це посилити нашу ППО”.
Звісно, каже представниця уряду, воно має працювати у комплексі із фізичним захистом об’єктів, без якого наслідки останніх обстрілів були б ще гіршими. Ключовим, якщо не найголовнішим елементом захисту називають ППО і енергетики, і експерти. Але цей фактор від них точно не залежить.
Поки що влада просить громадян скоротити споживання електроенергії і готуватись до графіків відключення світла. Це стосується передовсім мешканців центральних регіонів. Знову заговорили про «найстрашнішу» зиму в історії України, яка чекає нас попереду. Вже зараз українців закликають запасатися альтернативними джерелами енергії, приглянути собі про всяк випадок хату у селі, яка б опалювалася дровами, або взагалі – розглянути варіант виїзду з країни на зимовий період.
Найімовірніше, на Україну – через пікове навантаження на електроенергію – влітку і взимку чекають відключення світла, не виключила колишня заступниця глави МЗС Лана Зеркаль.
Дипломатка підтвердила, що вберегти інфраструктуру від ударів росіян можна тільки шляхом децентралізації енергетичних ресурсів, чим Україна досі не зайнялася через низку причин, зокрема у зв’язку з борговою кризою на ринку електроенергії.
З цим згоден і експерт Олександр Харченко: “З огляду на загальну ситуацію і той обсяг генерації, який постраждав, ми, найімовірніше, матимемо проблеми з енергопостачанням. І, ймовірно, матимемо певні обмеження вже в липні-серпні”.
Вікторія Чирва
Photo by Bence Balla-Schottner on Unsplash