4 березня 2024 року. Програма пільгового кредитування 5-7-9 працює не так, як задумувалося. Банки вже близько п`яти місяців не можуть отримати бюджетні компенсації на покриття різниці між пільговою та комерційною ставками. Заборгованість держави сягнула кількох мільярдів гривень. Наразі Мінфін терміново шукає джерела, аби вберегти програму і не вдаватись до переводу позичальників на комерційні ставки.
При цьому банки продовжують роздавати пільгові кредити. Однак отримати їх стає все важче. Хоча попит на програму не просто зберігається, а зростає. Впродовж лютого нинішнього року більше трьохсот українських підприємців отримали кошти за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 1,2 млрд грн.
Загалом за час дії воєнного стану в Україні видано 46 240 доступних кредитів на суму 185,9 млрд грн (у тому числі банками державного сектору — 34 459 кредитів на 94,4 млрд грн).
Кредитна програма з умовною назвою 5-7-9 започаткована в Україні ще у 2020 році. Це, власне, була ідея президента країни Володимира Зеленського. Спершу пільгові кредити вирішили надавати українським заробітчанам у рамках компанії «Повертайся і залишайся». Були сподівання, що українці полишать країни Європи і погодяться започаткувати власний бізнес в Україні. Програма пільгового кредитування тоді виглядала досить спокусливо.
Однак заробітчани на батьківщину явно не квапились. Тут додалися проблеми з ковідом, а разом з ним і проблеми. Від програми вирішили не відмовлятися, тож запропонували пільгове кредитування національному бізнесу, який нікуди не виїжджав, але теж потребував дешевих коштів.
Відколи діє програма, підприємці отримали 75 700 пільгових кредитів на суму 249,4 млрд гривень. Навіть коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, надання програми не припинялась. У Мінфіні стверджують, що за період війни бізнес оформив більше 40 тисяч кредитних угод на суму близько 160 млрд грн. Це свідчить про те, що обсяг кредитів за результатами минулого воєнного року зріс на третину.
Кредитна статистика від уряду показує, для чого бізнес позичав гроші під час воєнного стану. 10,26 млрд грн бізнес взяв на інвестиційні цілі, 9,11 млрд — на антикризові програми, 3,75 млрд — на рефінансування попередніх кредитів, 35,5 млрд — під сільськогосподарське виробництво, а найбільше — 58,12 млрд — на “антивоєнні цілі” . Мається на увазі відновлення виробництв, релокацію бізнесу тощо.
Це означає, стверджують експерти, що через розширення кредитної підтримки бізнесу під час війни програма 5-7-9 збільшила навантаження на бюджет. Відтак з’явилась проблема, в який спосіб змістити акценти на підтримку малого й середнього бізнесу, інвестиційних цілей, а не спрямовувати кошти на рефінансування поточної заборгованості підприємців. На цьому наполягає і віце-прем’єр-міністр Юлія Свириденко: «Фокус повинен залишатися на малому й середньому бізнесі».
Однак у професійних колах почалися активні дискусії, чи насправді у держави закінчилися гроші на «5-7-9». Оптимісти закликають перечекати паузу, песимісти впевнені, що програму от-от згорнуть, а пільгові кредити замінять комерційними зі ставкою у 25%.
Таку думку озвучив і голова секретаріату Ради підприємців Андрій Забловський:
“Заборгованість держави перед банками сягнула майже 7 млрд гривень. Через це виконання програми «5-7-9» опинилося під загрозою: за її умовами, у випадку несплати державою боргу за відсотковими ставками, банки мають право вимагати ці гроші з позичальника».
Економіст Олексій Кущ висловлює свою точку зору на події довкола пільгових кредитів:
“Проблема в тому, що одразу обрали дивний механізм. Давали всім і під все. В результаті, бізнес брав дешеві гроші на рефінансування попередніх комерційних кредитів — частка позик під це в окремі періоди сягала 40%. Дехто брав у держави пільгові кредити під 5% і купував за них ОВДП з дохідністю 18%, тобто, ще й заробляли 13% річних. Хтось за позику купував валюту й заробляв на курсі. Таким чином, втрачався ефект мультиплікації, коли, скажімо, одна гривня вкладена державою в компенсацію відсотків за пільговими позиками, могла б давати 15 гривень нових кредитів, 5 гривень до ВВП та 1,5 гривні додаткових податкових надходжень. Звісно так не повинно бути, бо гроші не працюють на економіку”..
Фінансові аналітики стверджують, що програму можна врятувати, якщо сфокусувати її на підтримці нових малих та середніх підприємців, як і було задумано з самого початку. Іншими словами, необхідно, щоб у програмі брали участь лише ті компанії, які без неї не могли б отримати кредит.
Для цього слід сформувати для кожної цілі кредитування окремі критерії ефективності, зосередитись на підтримці інвестиційних проектів і точно відмовитись від рефінансування старих кредитів та обігових коштів. Достатньо запровадити ефективний механізм, який би відслідковував інформацію, чи досягли компанії, які отримали кредит 5-7-9 бізнес-цілей, наведених у заявках. А найголовніше, кажуть експерти, здійснити комплексну ревізію активів та досягнутих соціально-економічних цілей.
А ще – уникати «перекосу» фінансування програми на користь певної групи банків з огляду на панівну сьогодні роль банків з державним капіталом у програмі пільгового кредитування. Чесна конкуренція між банками має сприяти залученню доброчесних клієнтів до програми.
Вікторія Чирва
Photo by Scott Graham on Unsplash