6 лютого 2024 року. Від початку повномасштабного вторгнення український державний борг зріс удвічі – на 34 млрд доларів. За підсумками 2023 року співвідношення боргу до ВВП складе близько 85% – проти 78,4% у 2022році і 48,9%у 2021 році. Які головні причини зростання боргу, чим це загрожує державі й населенню та чи здатна Україна сплачувати борги?
За інформацією Міністерства фінансів України, державний та гарантований державою борг досяг 5,5 трлн грн, або 145,3 млрд доларів у валютному еквіваленті. А це, стверджують фінансові аналітики, новий історичний рекорд. І зумовлений він зовнішніми позиками від офіційних кредиторів. Найбільший вплив на зростання заборгованості у минулому році мало отримання 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. Так звані пільгові кредити досить істотно позначились на зростанні державного боргу – одразу на 55% у гривні і на 61% – у валюті.
На вагу держборгу також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, від уряду Канади тощо.
Загалом минулого року Україна залучила 42 млрд доларів зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і здійснила рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Він висловив сподівання, що також будуть виконані плани надходження доходів з внутрішніх джерел, хоча зазначив, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Прогнози щодо зниження обсягів боргу на найближчі рік-два оптимізму не додають. Міжнародний валютний фонд передбачає, що в нинішньому році загальний державний борг відносно ВВП зросте до 98,6%, а у 2025 році сягне піку у 100,7%. І лише згодом можна очікувати його поступового зниження. Борг понад 100% – це вже реальна загроза для економіки.
Такий показник співвідношення державного боргу до ВВП може призвести до того, що Україну визнають неплатоспроможною, а це одразу знизить довіру до неї на міжнародних фінансових ринках. Подальше зростання заборгованості сповільнить економічний розвиток і не стримає зростання інфляції. А в перспективі – збільшення бюджетних витрат, і як наслідок – бюджетний дефіцит. Експерти не виключають і варіант дефолту, що неодмінно призведе до рецесії та негативно вплине на рівень безробіття.
“Це дуже небезпечна ситуація для української економіки. Це стан, який передує банкрутству держави. За такого стані речей вона не зможе виконувати обов’язків перед кредиторами, обслуговувати борги їй буде не під силу”, – стверджує Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”.
Втім, більшість фінансових експертів не вважають ситуацію ані критичною, ані такою, що може привести до дефолту. За словами колишнього члена Ради НБУ Віталія Шапрана, що критичного співвідношення боргу до ВВП не існує. Він наводить приклад Японії, де співвідношення держборгу до ВВП складає 263,9%, і це не позначилося негативно не економіці країни.
Про це говорить і економіст Blinov Forecasting Олексій Блінов, який стверджує, що у світовій практиці нема чітко визначеної критичної межі обсягу державного боргу.
«Маастрихтські критерії Євросоюзу, у який інтегрується Україна, визначають безпечним рівнем державного боргу 60% ВВП. Оскільки наша стратегічна ціль — євроінтеграція, цей показник є нашим стратегічним дороговказом. Насправді багато членів ЄС не дотримуються його (наприклад, Греція, Іспанія, Італія, Бельгія, Португалія, Франція мають державний борг понад 100% ВВП). Але аргумент зависокого боргу завжди може бути використано як формальний шлагбаум інтеграції країни до Євросоюзу”, — заявив він у коментарі виданню «Телеграф».
Водночас треба мати на увазі, що 55% зовнішньої допомоги на фінансування бюджету надходить у вигляді довгострокових пільгових кредитів, що робить ситуацію не такою критичною, якою вона здається на перший погляд, переконують фінансисти.
Українські економісти пропонують почати переговори щодо реструктуризації боргу, тобто, спираючись на форс-мажор у вигляді війни з рф, вже зараз починати переговори з кредиторами і добиватися списання боргу на вигідніших умовах і на довший термін. Для цього бажано досягти трьох ключових позицій – списання 50% боргу, реструктуризації суми, що залишилась, на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.
Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій проти такого сценарію як базового. “Поки у нас немає розуміння, коли закінчиться війна та коли Україна зможе повернутися на комерційний ринок боргу, зарано думати про зниження боргового навантаження. Але можна вже починати говорити про те, що державний борг може бути знижено за рахунок країни-агресора, — наполягає аналітик. – Поки не буде перемоги, і поки західні уряди не наважаться на конфіскацію російських державних коштів, нам доведеться думати виключно про те, де взяти черговий борговий транш”.
Однак після закінчення війни кредитори можуть наполягати на виплаті усіх без винятку боргів. Відтак, поки триває війна, можна заручитися домовленостями про реструктуризацію. Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев каже, що частину із зовнішнього боргу вже реструктуризовано. Приміром, перед офіційними кредиторами з G7 та Паризького клубу – до кінця березня 2027 року. Таке ж продовження заплановане і за програмою МВФ.
Досвід країн, які пережили збройні конфлікти в кінці XX – на початку XXI століть, демонструє, що реструктуризація боргу на умовах його часткового списання зазвичай активно підтримується світовою спільнотою та є вагомим компонентом програми післявоєнної реконструкції.
Також є сподівання на те, що Україна зможе повернутися на ринок зовнішніх запозичень. “Завдання у нас ключове: не отримати дефолту; мати можливість запозичувати на ринку капіталу, нам така необхідність буде потрібна, я думаю, починаючи з 2025-26 років; виконати зобов’язання в межах програми з МВФ, слідуючи нашим показникам щодо боргу ВВП, іншим показникам, які передбачаються на середньострокову перспективу”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Міністр також запевнив, що його відомство готує відповідні рішення. І хоча повної картини немає, є кілька планів дій, – запевнив головний фінансист країни.
Вікторія Чирва
Photo by Ruth Enyedi on Unsplash