В Україні з’явиться ще одне відомство

5 лютого 2024 року. В Україні планують створити Національну акціонерну компанію “Вода України”. Вона на 100% буде підпорядкована державі. Серед переваг новоутвореної компанії  міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець називає застосування прозорих ринкових механізмів для бізнесу, а головне – постачання доступної і якісної води для населення.

Наскільки реальні такі плани в умовах повномасштабної війни? І чи потрібна Україні, яка планує зменшити витрати на державне управління, ще одна інституція?

Воєнні дії істотно впливають на якість водних ресурсів України, адже до них потрапляє велика кількість забруднюючих речовин через підриви нафтосховищ, складів паливно-мастильних матеріалів, руйнування агресором інфраструктури підприємств та очисних споруд. Чого вартий масштаб катастрофи підриву Каховської ГЕС російськими окупантами в ніч на 6 червня минулого року.

“2023 рік був надскладним роком для водної сфери. Україна прийняла на себе удар найбільшої техногенної катастрофи з часів Другої світової.

Через підрив дамби Каховської ГЕС ми опинилися на порозі гуманітарної кризи. Втрачений об’єм води водосховища дорівнює потребам у воді України на 1,5 роки” – заявив Руслан  Стрілець на засіданні Міжнародного форуму із захисту довкілля, який нещодавно пройшов у Києві.

Стосовно ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС, то вони відбулись досить оперативно. Вже через три тижні почалися підготовчі роботи по реалізації масштабного проекту – будівництва магістрального водогону для областей, що постраждали. Проект мав забезпечити водою мільйони людей з Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей.

У другій половині серпня у Дніпропетровській області запустили першу нитку магістрального водогону –  “Інгулець – Кряжове”. Вона дозволила забезпечити доступом до води близько 25% населення Кривого Рогу.

Разом з тим, Кабмін збільшив на 7 млрд гривень обсяг коштів, виділених на будівництво трьох ланок магістральних водогонів для мешканців Дніпропетровської області. За даними Міністерства інфраструктури, наразі магістральний водогін  добудований на 95%. На всій його протяжності, а це майже 150 кілометрів, будуються 11 насосних станцій для забезпечення максимально надійної роботи об’єкту. Виконується монтаж труб, завершується будівництво електричних підстанцій. На черзі – роботи з гідроізоляцій стін, влаштування покрівель та встановлення автоматизованих систем.

У спорудженні водогону задіяно тисячі  працівників та понад 400 одиниць техніки. Сповільнюють темпи робіт на окремих ділянках ворожі обстріли. Попри це, близько півтора мільйона українців чекають, що досить скоро питна вода надійде до їхніх осель.

У міністерстві довкілля та природних ресурсів вважають, що питання сталого водокористування та «пристойного» стану води є питанням національної безпеки. Відтак НАК «Вода України» в умовах воєнного бюджету має запропонувати шлях збалансованого використання водних ресурсів та забезпечити доступність води для кожної української родини.

Приблизно 80% питної води в Україні отримується з поверхневих водойм. Найбільшим джерелом водопостачання звісно залишається річка Дніпро. Інтенсивність ситуації на фронті безпосередньо впливає на якість води. Дається взнаки і та обставина, що запаси води на території України розподілені нерівномірно. Якщо на заході країни водних ресурсів не бракує, то на півдні та сході їх загалом недостатньо для задоволення потреб мешканців цих регіонів. Фахівці шукають варіанти раціонального використання водних запасів, а також захисту від забруднень, спричинених війною. У Національному акціонерному товаристві серйозно замислюються над тим, як саме здійснити ефективний контроль, а з часом удосконалювати систему водопостачання. Судячи із заяв експертів, до реалізації цієї ідеї активно залучатимуть міжнародні інституції.

До слова, під час київського форуму експерти дійшли висновку, що внаслідок реформування сектору та впровадження ефективного менеджменту вдасться залучити не менше 1,4 млрд грн в ремонт та модернізацію водогосподарської структури. Ці кошти  неодмінно повернуться, запевняють аналітики. Ба більше, прогнозують економічний ефект від реформи – плюс 1,2% додаткового зростання ВВП України щороку у разі успішної реалізації проекту.

“Створення НАК “Вода України” дозволить забезпечити відкритий та ефективний моніторинг води та контроль за використанням водних ресурсів”, – запевняють у Міндовкіллі.

Однаку у цієї ідеї знайшлися й опоненти. Мовляв, наразі це не зовсім актуальна тема, адже Україна веде жорстоку боротьбу за виживання нації, і саме на це мають бути сфокусовані усі кроки держави. Натомість прихильники новації переконують, що  Україна мусить саме зараз працювати, аби знизити негативний вплив на водні ресурси. З урахуванням того, що вони вичерпні.

Екологи інформують,  що від початку війни маса  забруднюючих речовин, які потрапили у водні об’єкти  України,  становить шалену цифру – 1 600  000 тон. Такий стан речей становить серйозну небезпеку не лише для національного довкілля, а й для всесвітньої екологічної безпеки. І до ліквідації такої загрози планує долучитись Національна акціонерна компанія «Вода України».

Вікторія Чирва
Photo by Daniel Sinoca on Unsplash

 

Facebook
Twitter
LinkedIn