17 жовтня 2023 року. У Києві завершився міжнародний економічний форум – другий під час війни. Форум об’єднав понад 900 учасників та більше ніж 70 спікерів — представників української влади, бізнесу та суспільства. Крім того, до події долучилася низка міжнародних спікерів. У рамках події учасники форуму обговорили надскладні виклики та завдання для української економіки.
У 15 панельних дискусіях більш понад 90 спікерів окреслювали найважливіші для України теми: нарощування людського капіталу, повернення вимушених мігрантів, створення привабливого інвестиційного та бізнес-клімату, налагодження системної співпраці з міжнародними партнерами, інтеграцію ветеранів та багато іншого. На чільному місці — питання побудови нової, економічно успішної України.
«У 2023 році спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. Інфляція сповільнилася з 26% до 8-9%. Маємо рекордні міжнародні резерви в розмірі близько 40 млрд доларів. Дефіцит залишився на рівні 20%, і ми знаємо, як його профінансувати наступного року», – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він також акцентував увагу на 6 секторах, які стануть основою економіки майбутнього: ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
Навіть попри великі втрати для економіки та невизначеність ситуації на внутрішньому ринку, український бізнес звикає адаптуватися до воєнних умов, шукати нестандартні, але ефективні рішення та інтегрувати в свої стратегії новий досвід. Учасники та спікери цьогорічного зібрання одностайні: важливо робити це зараз, не чекаючи кращих часів. Саме сьогодні потрібно готувати проекти і починати діалог з міжнародним бізнесом, який бачить перспективи роботи в Україні, переконаний Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Та все ж головне наразі – підвищити оборонний потенціал країни, аби усі проекти набули реальної перспективи. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін прогнозує істотне зростання вітчизняного виробництва продукції у військово-промисловому комплексі (ВПК) найближчим часом, приблизно через півроку.
«Більшість того, що летить за межі України, і більшість того, що летить сьогодні на лінії фронту, – вироблено в нашій країні», – заявив міністр на панельній дискусії форуму.
Прогнозуючи зростання виробництва ВПК, пан Камишін не утримався від репліки, що саме широкомасштабна військова агресія рф проти України змусила «будувати оборонно-промисловий комплекс». Чиновник висловив упевненість, що за підтримки зарубіжних партнерів Україна зможе побудувати «найсильніший ОПК».
Загальна тема цьогорічного КМЕФ складалась із чотирьох пунктів: «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи». Недарма проблеми дефіциту людського потенціалу винесено на чільне місце. Бізнес розуміє, що не може робити ставку на повернення людського капіталу до закінчення війни. Аналітики намагаються спрогнозувати, коли і скільки громадян повернеться, щоб відбудовувати країну.
Результати дослідження, проведені компанією Gradus Research спеціально для учасників форуму, поки що не вселяють оптимізму. Частка українських біженців, які хотіли б залишитися на новому місці проживання за кордоном, трохи менше ніж за рік зросла з 8% до 18%.
“Результати дослідження говорять про те, що на даному етапі міграція українців за кордон, спричинена повномасштабним вторгненням росії в Україну, починає ставати відчутною і відображатися на функціонування українських компаній. Бізнес бачить проблему дефіциту кадрів як один із ключових ризиків у майбутньому і готується її вирішувати. Зазначу також, що подібної проактивної позиції у відновленні людського капіталу бізнес очікує і від держави — через боротьбу із корупцією, підтримку підприємництва та створення нових робочих місць”, — коментує Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії.
Повернути людей можна лише шляхом багаторівневої державної стратегії з інтеграції в Європу і стимулюванню імміграції, відзначали спікери форуму. Бізнес повинен мати свої власні програми реінтеграції та залучення нової робочої сили.
«Сьогодні найрозвиненіші економіки світу конкурують за таланти, оскільки це — ключовий капітал та величезний потенціал для економічного зростання. Після перемоги в України є потужні можливості для розвитку економіки, враховуючи нашу локацію, ресурси, креативність та адаптивність. Але за умови, що ми повернемо таланти. Саме тому я концентруюсь на інвестиціях в інноваційні та індустріальні парки в Україні, які вже стають магнітами для наших талановитих спеціалістів, і дозволяють їм реалізовувати свій потенціал тут, а не за кордоном», — зазначив Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму.
З-поміж інших тем, на панельних дискусіях обговорювали питання міжнародної співпраці для відновлення країни, залучення інвестицій та страхуванню воєнних ризиків, впливу змін у глобальній економіці, розкриття індустріального потенціалу, енергетики, ментального здоров’я тощо.
Та найголовніше — питання побудови нової, економічно успішної України. Надто висока ціна свободи, за яку гинуть українці. На форумі оприлюднили цифру втрат: у великому бізнесі на кожні 1000 мобілізованих працівників припадає 25 загиблих на фронті. Частка мобілізованих від штатних робітників становить 10–15%.
Треба розуміти, що кількість військових та ветеранів буде збільшуватися, поки йде війна. А це потребує розробки адаптивних програм як на рівні бізнесу, так і держави. Саме на цих проблемах і сфокусувались панельні дискусії.
Вікторія Чирва
Photo by Kane Reinholdtsen on Unsplash