6 вересня 2023 року. Верховна Рада ухвалила закон, яким повернула е-декларування, призупинене через війну. Проте схвалення суспільства депутати не отримали: за поправку, якою відкриваються реєстри і оприлюднюються декларації, проголосувало всього 199 депутатів за необхідних 226. Це означає, що декларації чиновників, в тому числі зі статками, набутими під час війни, суспільство не побачить.
Законом передбачено, що посадовці мають подати е-декларації не лише за цей, але і попередні роки, і мають оприлюднити їх не пізніше 90 календарних днів після набрання чинності закону. Але оскільки депутати провалили голосування за поправку щодо оприлюднення декларацій, вони будуть закриті до 2024 року.
Чому законопроект про е-декларації такий важливий? Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків. В уряді запевняли, що до цього часу у Раді буде остаточно ухвалений закон щодо е-декларування.
Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов’язань України за Меморандумом за програмою EFF.
Наразі немає впевненості, що законопроект про повернення декларування буде зараховано як один із структурних маяків МВФ. І все через норму, що декларації будуть закритими для громадськості цілий рік.
На цьому акцентує свою увагу і глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
«Закритий реєстр декларацій порушить обіцянки влади перед міжнародними партнерами, особливо в частині вступу в ЄС. Саме тому посли G7 окремо наголосили на відкритості реєстру».
На його переконання, ця правка з’явилась не на порожньому місці. «Нардепи хочуть залишити «воєнні статки» чиновників у секреті і відмазують себе від криміналу»,- заявляє Шабунін.
Крім того, фахівці вбачають у цій закритості ризики для реєстру корупціонерів. Це портал з інформацією про всіх фізичних та юридичних осіб, які помічені в корупційних правопорушеннях. НАЗК адмініструє його з лютого 2019 року і стверджує, що за час повномасштабної війни цей перелік розширився.
Голова Агентства Олександр Новіков наводить статистику: наразі у реєстрі 46 тисяч осіб. Із них 2 тисячі вчинили дисциплінарні порушення, приблизно 25 тисяч – адміністративні та 15 тисяч – кримінальні. Однак дізнатися, хто ці люди, стало практично неможливим після ухвалення закону про повернення електронного декларування. Бо Рада відновила е-декларування, але не відкрила реєстр декларацій.
Після шквалу критики суспільства, депутати намагаються переконати, що відкриття декларацій зашкодить їхній безпеці. Мовляв, росіяни дізнаються, де живуть нардепи і тут же скерують на їхні помешкання «кинджали» або дрони. Постраждають і діти тих, хто занесений до реєстру, в тому числі, ті, які незрозуміло за які статки живуть далеко від України – на них начебто одразу почне полювати ворожа ФСБ. Аргументи, кажуть у Центрі протидії корупції, не надто переконливі. Певно, через це очільник Центру Віталій Шабунін назвав цю правку «ляпасом суспільству від народних депутатів».
«Ці зміни не дозволять контроль громадськості та журналістів за владою. Що критично важливо під час війни, зважаючи на усі скандали з квартирами, закордонними будинками та дорогими автомобілями, які ми побачили під час війни”, – йдеться в заяві Центру протидії корупції.
Взагалі у законопроекті чимало «ляпасів суспільству». Одна із правок забезпечує імунітет недоторканності посадовців із «маминими та тещиними квартирами». Інша теж на користь корупціонерів: не потраплять до реєстру ті, хто надав неправдиву інформацію у декларації до 1 млн 300 тис грн. Для когось така сума – чиста дрібниця, однак такою не видається українським родинам під час війни.
До слова, цю правку до законопроекту запропонував нардеп від нині забороненої ОПЗЖ Григорій Мамка, і депутати її охоче схвалили. Відтепер у разі брехні порушнику загрожує «символічний» штраф від 17 тис. грн, сплативши який «корупціонер» не вважатиметься таким, що притягувався до відповідальності. А, отже, кажуть аналітики, внаслідок такої зміни брехати в декларації стане простіше.
У соцмережах антикорупційні активісти та журналісти-розслідувачі кажуть, що депутати певним чином спростили їм роботу. Оскільки оприлюднення декларацій до 2024 року є добровільним, а не обов’язковим, ті, хто відмовляться це робити зараз, посилаючись на закон, і є потенційними корупціонерами. Судячи з усього, бажаючих оприлюднити свої статки, якщо цього не вимагає закон, буде небагато: за даними Transparency International Україна, у 2021 році, коли реєстри були закриті через Covid, лише третина всіх посадовців подали свої декларації.
Наразі Центр протидії корупції вимагає від глави держави Володимира Зеленського ветувати законопроект і відправити його на повторний розгляд до Верховної Ради. Зважаючи на кількість корупційних скандалів, приховані статки депутатів та чиновників знищать довіру українців, аргументують у ЦПК.
Вікторія Чирва