14 лютого 2023 року. Міністерство цифрової трансформації закликає НБУ пришвидшити запуск цифрової гривні. Якщо раніше запуск проекту планувався на 2024 рік, зараз його хочуть перенести на нинішній.
Про плани уряду розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Він розвивається, нещодавно мені презентували на базі продукту Stellar електронну гривню. Вони розробили перші транзакції на блокчейні, як можна відслідкувати рух цих коштів. Я написав листа до Нацбанку про те, що треба пришвидшити процес розвитку електронної гривні. За законодавством, у 2024 році НБУ вже має запустити пілоти, але ми хочемо запустити вже в цьому році, а не відкладати на наступний”, — заявив міністр.
Е-гривня – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої виступає Національний банк. Її головне призначення – ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні. Передбачається, що використання е-гривні має бути зручним та доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських установ.
На думку розробників проекту, розробка та впровадження е-гривні в Україні сприятиме розвитку платіжної інфраструктури України, цифровізації економіки, подальшому поширенню безготівкових розрахунків, зменшенню їхньої вартості, зростанню рівня прозорості розрахунків та підвищенню довіри до національної валюти загалом.
Ідея реалізації цього проекту виникла ще у 2016 році. Тоді Міністерство цифрової трансформації підписало меморандум про взаєморозуміння та співпрацю зі Stellar Development Foundation. У 2018 році Нацбанк почав тестувати пілотну версію цифрової валюти. Було емітовано приблизно 5,4 тисячі електронних гривень із прив’язкою до паперових грошей у співвідношенні 1:1. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон «Про платіжні послуги», в якому описано загальні принципи випуску цифрової гривні. У документі вона визначена як «електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Нацбанк». Впровадження електронної валюти навіть було прописане у новій стратегії Нацбанку до 2025 року. У лютому 2022 року був ухвалений ще один закон – «Про віртуальні активи». Якщо раніше під такими розуміли тільки криптовалюти, то у законі це поняття розширюється. Після ухвалення документу віртуальними активами вважаються такі, які мають цифрове вираження вартості, чітку систему обігу та ідентифікації та вільно торгуються на ринку.
Фахівці стверджують, що цифрова гривня може стати альтернативою готівці, платіжним дорученням і платіжним карткам. За допомогою цифрової національної валюти можна буде знизити вартість безготівкових операцій через відмову від еквайрингової комісії. Наразі не йдеться про повну заміну паперових грошей і безготівкових розрахунків електронними. Ці валюти існуватимуть паралельно.
Впроваджуючи електронну валюту, Україна рухається у світовому тренді. Все більше країн впроваджують цифрову валюту центрального банку (CBDC). Фахівці називають кілька головних переваг CBDC. Серед них – швидкість та безпека, адже електронні транзакції швидші, їх складніше підробити, що підвищує безпеку та надійність платежів. Також впровадження електронної валюти здешевлює транскордонні перекази, які при використання традиційних валют залишаються повільними, коштовними та непрозорими.
Втім, попри чимало переваг, електронна валюта має і свої недоліки. Зокрема, нарікають на недосконалість технології розподіленого реєстру, до яких відноситься блокчейн. На думку фахівців, надійність цієї технології ще не підтверджена, тому вона не готова до широкомасштабного впровадження, потрібні додаткові випробування. Серед інших недоліків електронної валюти називають складність прогнозування наслідків її впровадження, а також – небажану конкуренцію між країнами. Адже прагнення швидше впровадити у своїй державі електронні гроші, аби тільки обігнати інших, може позначитися на якості цього процесу.
Вікторія Чирва
Photo by Marek Studzinski on Unsplash