28 жовтня 2022 року. Війна поставила на паузу чимало державних процесів в Україні. У тому числі – публічні закупівлі. Втім, останніми місяцями вдалося частково відновити активність, зокрема, на звільнених територіях, та налагодити регулювання державних закупівель.
Не секрет, що після повномасштабного вторгнення публічні закупівлі в Україні фактично перешли на забезпечення військових потреб. Враховуючи їхні обсяги та терміновість, ці закупівлі проходили не через систему Прозорро, до якої всі звикли, а через прямі угоди за простим ланцюжком: потреба – постачальник – угода – закупівля. Іншими словами, система Prozorro під час воєнного стану перестала бути обов’язковою для проведення державних тендерів. Адже головне було – забезпечити нагальні потреби держави, зокрема, в оборонному комплексі.
Можливість повернутися до відкритих тендерних процедур з’явилася влітку 2022 року: уряд прийняв відповідну постанову, паралельно залишивши можливість проведення прямих закупівель в разі забезпечення критичних потреб Міноборони, Управління розвідки, МВС, СБУ, Держспецзв’язку, ДСНС та іншими силовими органами, а також – «Укрзалізниці».
І вже станом на вересень близько 30% публічних закупівель відбувалися через систему Prozorro. За словами заступниці міністра економіки Надії Бігун, це одразу дало ефективний результат: з початку війни економія на торгах перевищила 1,7 млрд грн.
Загалом з лютого по вересень 2022 року у сфері публічних закупівель було ухвалено понад 20 нормативно-правових актів. Минулого тижня Уряд ухвалив ще одну постанову – № 1187, яка затверджує нові правила у сфері публічних закупівель. У Мінекономіки стверджують, що намагалися врахувати усі побажання замовників та створити такі правила, які б дозволяли проводити торги швидко та ефективно і забезпечували відкриту конкуренцію та відкриті дані.
За словами Надії Бігун, для кожної проблеми, пов’язаної із державними тендерами, нові умови передбачають конкретне рішення:
- З’являється відкрита процедура з особливостями, що дозволяють купувати швидше та ефективніше.
- Скорочуються терміни проведення – майже вдвічі, що дозволить значно прискорити закупівлі.
- Учасники тендеру можуть подати пропозицію, вищу за стартову вартість, що дозволить гнучкіше реагувати на коливання валютного курсу, і не завищувати очікувану вартість.
- Договір можна укласти, навіть якщо на відкриті торги прийшов лише один учасник. Це правило було спеціально прописане для звільнених територій, де критично зменшилась кількість потенційних постачальників.
- Дозволяється фактично “безлімітне” використання Prozorro Market, інструменту, що дозволяє купувати типові товари за принципом електронного каталогу.
- В тому разі, коли провести торги неможливо, дозволяється укладання прямого договору зі звітом.
Постанова уряду також враховує оборонні потреби держави, які й надалі залишаються значними. Для таких тендерів є можливість закуповувати товари напряму та приховувати (частково або повністю) інформацію, що може вплинути на безпеку постачальника чи оборонну безпеку держави в цілому.
«На сьогодні ці правила є найбільш оптимальним балансом між потребами держави, в тому числі оборонними, можливостями і “болями” закупівельників, інтересами бізнесу і, що важливо, принципів реформи публічних закупівель: чесна конкуренція, відкриті дані, підзвітність та контроль, збільшення ефективності використання бюджетних коштів та зменшення корупційних ризиків. Це значний крок вперед до збільшення відкритих даних в системі, що вкрай важливо для залучення контролюючих органів та громадянського суспільства до моніторингу та виявлення корупційних ризиків», – зазначає Надія Бігун.
Вікторія Чирва
Photo by Tierra Mallorca on Unsplash