13 вересня 2022 року. Кабінет міністрів виключив виробництво та торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним з переліку бізнесів, які в умовах воєнного стану можуть розпочинати діяльність на принципах декларування. Відтепер для цієї діяльності знову потрібно отримувати ліцензії.
Йдеться про такі сфери, як виробництво і торгівля спиртом – етиловим, коньячним і плодовим, зерновим дистилятом, біоетанолом. А також виробництво і торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Також до переліку діяльності, що підлягає ліцензуванню, внесено виробництво, торгівля та зберігання пального.
Як зазначили у Мінекономіки, це дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів, попередить можливі зловживання у сфері обігу товарів, що несуть небезпеку для життя та здоров’я населення.
«Рішення дасть змогу посилити контроль над обігом високоліквідних підакцизних товарів, що мають стратегічне значення для держави, – спирт і пальне. А також товарів, що мають шкідливий вплив під час споживання, зокрема тютюну та алкоголю. Водночас потрібно розуміти: це не правило, а виняток. Уряд і надалі рішуче налаштований впроваджувати політику дерегуляції», — наголосила перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко.
Як повідомлялося раніше, з початку війни уряд перевів понад 500 дозвільних процедур на декларативний принцип. Тобто, на період воєнного стану підприємцям надавалося право на ведення господарської діяльності без оформлення дозволу, а шляхом подання декларації до відповідних органів влади. Декларації мають рівноцінний правовий статус з ліцензіями та дозволами, одержаним за звичайною процедурою у мирний час. Крім того, під час дії воєнного стану та після закінчення війни підприємства, які реалізують проекти, що входять до Переліку проектів відновлення економіки, отримають максимально сприятливі умови для інвестування.
Також в уряді наголошують на тому, що продовжуватимуть процес дерегуляції бізнесу. За словами Юлії Свириденко, планується зменшити кількість видів дозвільних документів до п’яти, щоб максимально спростити українському бізнесу господарчу діяльність.
У серпні Кабінет міністрів ухвалив законопроект, згідно з яким скорочується 17 дозволів – тобто п’ята частина від усього Переліку документів дозвільного характеру. На думку розробників проекту, це дозволить покращити умови ведення бізнесу, упорядкувати кількість документів дозвільного характеру шляхом скасування дозвільних документів (об’єктів, на які вони видаються), що не актуальні, дублюються та які не містять ризиків (загроз) для життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Також Мінекономіки розробляє законопроект, згідно з яким кількість видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, буде закріплено законодавчо, а всі інші ліцензії перестануть існувати з 1 січня 2023 року. Тексту законопроекту ще не оприлюднено, але деякі його подробиці вже відомі. Зокрема, документом передбачається створення Єдиної державної електронної системи дозвільних документів, через яку здійснюватиметься, зокрема, отримання ліцензій, а самі дозволи будуть видаватися та переглядатися спеціальною Комісією під головуванням міністра економіки.
Вікторія Чирва