8 вересня 2022 року. Залишається все менше часу для того, щоб обрати голову Національного антикорупційного бюро. Наразі ця посада вакантна вже 4 місяці. Верховна Рада взялася готувати законодавчий плацдарм для проведення конкурсу. Не обійшлося без скандалів.
7 вересня парламент проголосував законопроект № 8003 «Про внесення змін до Розділу II Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо встановлення обмежень для призначення директора НАБУ у зв’язку із введенням воєнного стану». Головне нововведення документу – заборона призначати на посаду Директора НАБУ особу, яка після введення воєнного стану 24 лютого 2022 року понад 21 перебувала за межами України без поважної причини – відрядження, хвороба або каліцтво, виконання завдань в інтересах національної безпеки, стримування військової агресії тощо.
Згідно з пояснювальною запискою до закону, в результаті його ухвалення «очікується прозоре призначення на посаду директора Національного антикорупційного бюро України патріотичної кандидатури, яка в повному обсязі забезпечить ефективне та належне функціонування НАБУ».
Між тим ще кілька днів тому на розгляді Верховної Ради перебував інший законопроект, набагато скандальніший, який викликав обурення як всередині країни, так і за її межами і мало не зірвав конкурс.
Трохи передісторії. Закон, який регламентує конкурс на посаду голови НАБУ, був прийнятий ще у жовтні минулого року. За ним можна було б цілком провести конкурс і призначити нове керівництво Бюро – одразу після того, як у квітні 2022 року закінчилися повноваження попереднього очільника Артема Ситника. З того часу в.о. директора НАБУ виконує перший заступник Гізо Углава.
17 липня Володимир Зеленський доручив уряду активізувати процес запуску відповідного конкурсу на обрання глави Бюро. В Офісі президента дали зрозуміти, що не бачать жодних перешкод для проведення цього конкурсу.
Через деякий час у Раді з’явився скандальний законопроект №7654, яким фактично змінювався порядок проведення конкурсу на посаду директора НАБУ.
Йдеться про скасування норми, яка значною мірою забезпечувала незалежність керівництва Агентства – заборона подаватися на посаду голови НАБУ кандидатам, які останні 2 роки працювали в керівних органах партії та/або були з нею в договірних відносинах. Згідно із запропонованими змінами, це обмеження знімалося. Крім того, у документі містилася нова умова звільнення директора НАБУ, голову НАЗК або керівника САП — за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.
Примітно, що в зазначеному проекті закону є норма і про порядок обрання керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури. Зокрема, пропонувалося включити до закону “Про прокуратуру” норму про те, що керівником САП “може бути особа, яка має досвід роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше п’яти років”. Відповідно, особа, яка не задовольняє цю вимогу, не може бути призначена керівником САП. Експерти угледіли в цьому намагання «підвісити на гачок» новообраного голову САП Олександра Клименка, який не має п’яти років досвіду роботи на керівних посадах.
Проти ухвалення цього законопроекту висловилися посли «Групи семи», які прискіпливо стежать за перебігом конкурсу.
«Посли G7 як давні прибічники боротьби з корупцією стурбовані законопроєктом №7654, за яким ми уважно слідкуємо: він створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій», — йдеться в заяві послів на офіційному Twitter-акаунті.
В результаті скандальний законопроект зник з порядку денного Верховної Ради. Проте є серйозні підстави вважати, що спроби різних політичних груп вплинути на конкурс з обрання голови НАБУ будуть продовжуватися. Конкурсна комісія щодо голови НАБУ має запрацювати вже 22 вересня. Часу обмаль, адже для того, аби виконати рекомендації Єврокомісії, потрібно обрати директора Бюро до кінця року. Але західні партнери наполягають на тому, що обрати керівника НАБУ потрібно на прозорому конкурсі за зрозумілими правилами.
Вікторія Чирва