17 березня 2022 року. 21 день війни Росії проти України. У центрі уваги – місто-герой Маріуполь на Донеччині. Попри героїчні зусилля українських воїнів, ворог контролює половину міста. І, попри всі принципи ведення війни та Женевську конвенцію, мордує цивільне населення.
Маріуполь вже 8 років є одним з ключових міст протистояння між Росією та Україною. Так, під час окупації РФ українського Донбасу у 2014 році він протягом двох місяців був окупований ворогом. Але потім його вдалося відбити – весь цей час Маріуполь був підконтрольним Україні, туди було перенесено Донецьку обласну адміністрацію та силові структури регіону.
Саме Маріуполь був одним з перших міст, яке відреагувало на визнання Путіним «ЛДНР». 22 лютого 2022 року мешканці міста вийшли на мітинг з гаслом: «Маріуполь — це Україна».
А вже за 2 дні їм довелося боронити Маріуполь під час вторгнення Росії. З самого початку війни це місто є під постійним прицілом рашистів. На даний момент у місті – гуманітарна катастрофа. Люди гинуть не лише від ворожих обстрілів, але й від голоду, холоду та зневоднення. Так, саме у Маріуполі вперше зафіксували загибель 18-місячного малюка. А згодом тут від зневоднення загинула 6-річна дівчинка.
Наразі у Маріуполі немає електрики, зв’язку, газу, опалення, їжі та навіть води. За словами радника мера міста Петра Андрущенка, за грубими підрахунками, можна говорити про 20 тисяч загиблих серед цивільного населення.
А 16 березня вся країна завмерла у німому жаху: терористи скинули надпотужну бомбу на будівлю маріупольського драматичного театру. Тут від постійних обстрілів переховувалися прості мешканці міста – переважно жінки та діти. Попри те, що з повітря дуже добре видно напис «ДІТИ» великими літерами на будівлі театру, пілот ворожого літака, не вагаючись, скинув на нього бомбу.
На щастя, бомбосховище, розташоване під театром, витримало потрапляння бомб. 17 березня з-під завалів почали виводити живих і переважно неушкоджених людей. Небайдужі люди публікують у соціальних мережах прізвища людей, які вижили.
Оскільки ворог не дозволяє проводити гуманітарних коридорів та вивозити людей великими автобусами, мешканці міста намагаються втекти приватними автівками. У соціальних мережах маса фотографій, що більшість цих автомобілів значно ушкоджені – вибитими вікнами, слідами куль. Але доведені до відчаю люди заклеюють пошкодження скотчем і намагаються втекти з блокадного міста.
Чому Путіну так потрібен Маріуполь?
Військові експерти називають кілька причин.
По-перше, президенту РФ потрібно щось пред’явити російському суспільству – бодай одну перемогу російської армії, яка зазнає поразок на всіх фронтах.
Швидше за все, розрахунок на те, що маріупольці, змучені та доведені до відчаю, погодяться на умови росіян і тікатимуть на контрольовану ними територію – наприклад, до Криму.
По-друге, російській владі потрібне пряме сухопутне сполучення з окупованим Кримом.
На самому півострові теж панічні настрої. Російські онлайн-ресурси переповнені оголошеннями про продаж житла у Криму – причому за цінами, в кілька разів нижчими за ринкові. Очевидно, кримчани вже зрозуміли наслідки «спеціальної операції» Росії проти України і намагаються врятуватися, перебравшись до більш безпечних місць.
Щодо міста Марії – Маріуполя – він фактично зрівняний із землею. За словами заступника мера міста Сергія Орлова, наразі зруйноване на 80-90%, кількість загиблих перевищила 2,3 тисячі, але чимало людей ще перебувають під завалами, тому кількість загиблих може бути значно вища.
На момент блокади в Маріуполі залишалося від 350 000 до 400 000 мешканців.
Вікторія Чирва