17 листопада 2026 року. До весни в Україні можуть закритися до 40% книгарень – так оцінює стан книжкового ринку директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Ситуацію погіршують російські обстріли, через які видавці втратили мільйони примірників, подорожчання друку та скорочення купівельної спроможності українців. І хоча видавництва продовжують випускати новинки, а держава запроваджує програми підтримки, фінансові можливості галузі звужуються. Чи вдасться українському книговиданню зберегти здобуте за останні роки?
Після обвалу 2022 року український книжковий ринок поступово оживав. Видавництва поновлювали роботу, відкривалися книгарні, розширювався асортимент української літератури та перекладів. Проте результати минулого року показали, що зростання продажів у грошовому вимірі ще не означає поліпшення фінансового становища галузі.
За даними Українського інституту книги (УІК), у 2025 році в Україні працювали близько 400 активних видавців – приблизно на 40 більше, ніж роком раніше. Їхній сукупний дохід становив 8,9 млрд грн проти 8,2 млрд грн у 2024-му. Номінально виручка зросла на 8,5%, проте з урахуванням інфляції реального приросту практично не було. До того ж 208 видавців збільшили доходи, тоді як 177 зафіксували їх скорочення.
Книжкова палата України зареєструвала торік 15 069 назв книжок і брошур загальним накладом 33,21 млн примірників. Кількість найменувань збільшилася приблизно на 4%, але сукупний наклад дещо зменшився. Для порівняння: у довоєнному 2021 році було випущено 21 095 назв накладом 44,75 млн примірників. Понад половину торішнього накладу становила навчальна та методична література – 17,57 млн примірників.
Повних результатів 2026 року ще немає. Станом на 26 жовтня Книжкова палата зареєструвала 9 995 назв книжок і брошур накладом 20,25 млн примірників. Ці дані попередні, оскільки реєстрація видань відбувається із затримкою.
Найважчим випробуванням для галузі стали нові російські атаки на видавничу та логістичну інфраструктуру. За інформацією, оприлюдненою під час засідання парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, від кінця весни до початку осені було зафіксовано щонайменше 21 удар по об'єктах книжкової сфери. На той момент прямі збитки оцінювали у 1,2–1,4 млрд грн.
Особливо руйнівним виявився удар 1 серпня по логістичному центру корпорації RNK-Ranok у Харкові, де, за повідомленнями компанії, зберігалося близько 8 млн книжок, зокрема підручники. Наприкінці серпня російська атака на логістичний об'єкт «Нової пошти» у Святопетрівському на Київщині призвела до втрат у десятків видавництв і книгарень. Серед постраждалих – Vivat, «Наш Формат», «Лабораторія», «Книголав», «Видавництво Старого Лева» та Readeat.
За оцінками представників галузі, сукупні втрати книжкової продукції могли сягнути 13–15 млн примірників. Проте остаточного зведеного підрахунку немає, а наведена оцінка потребує уточнення щодо обсягу безповоротно знищених книжок.
Наслідки обстрілів не обмежуються зменшенням кількості книжок у продажу. Видавництво вкладає гроші в авторські права, переклад, редакційну підготовку та друк задовго до того, як отримає виручку. Коли готовий наклад знищено, підприємство втрачає не лише товар, а й кошти, необхідні для подальшої роботи. Щоб надрукувати книжки повторно, потрібні нові вкладення. Для невеликих видавництв такі втрати можуть виявитися непосильними.
Ситуацію ускладнює подорожчання паперу, поліграфічних матеріалів, електроенергії та перевезень. Через перебої з електропостачанням друкарні змушені змінювати виробничі графіки, а видавці, побоюючись непроданих залишків, скорочують наклади. Проте що менший наклад, то дорожче обходиться кожен примірник.
Фінансові труднощі видавців посилюються зниженням купівельної спроможності українців. За результатами серпневого опитування, проведеного на замовлення Міністерства культури, половина українців, які читають, протягом попередніх трьох місяців узагалі не купували книжок. Ще 37% респондентів повідомили, що за останній рік стали купувати їх рідше або витрачати на читання менше грошей. Збільшили такі витрати лише 13%.
Видавці опиняються перед непростим вибором. Підвищення цін може ще більше скоротити продажі, але продавати книжки дешевше за умов зростання собівартості дедалі складніше. Тому підприємства обережніше інвестують у нові проекти, переглядають асортимент і частіше віддають перевагу авторам, які вже мають свою аудиторію.
Це позначається і на книгарнях. За дослідженням УІК, станом на 1 серпня 2026 року в Україні працювали 577 верифікованих стаціонарних книжкових магазинів. Це не обов'язково повна кількість торговельних точок, однак навіть такий показник свідчить про обмежені масштаби фізичної книжкової торгівлі. Для порівняння: у Польщі на одну книгарню припадає приблизно 23,8 тис. жителів, тоді як в Україні – близько 51,1 тис.
Оренда приміщень, зарплати, комунальні послуги та інші постійні витрати не зменшуються разом із продажами. Особливо важко незалежним книгарням, які не мають фінансових резервів великих мереж.
У жовтні представники книжкової галузі повідомляли парламентському комітету про різке скорочення літніх продажів. А в листопаді директорка Українського інституту книги Олександра Коваль попередила: за експертними оцінками, до весни можуть припинити роботу до 40% книгарень. Наразі це лише прогноз, проте він показує, наскільки серйозними учасники ринку вважають нинішні фінансові труднощі.
Частину покупців поступово перебирає інтернет-торгівля. Онлайн-магазини дозволяють замовляти книжки незалежно від наявності книгарні поблизу. Водночас вони також залежать від складів і логістики, які залишаються вразливими до російських атак.
Певну підтримку ринку забезпечують державні програми. Найпомітніша з них – «єКнига», за якою молоді українці після досягнення 18 років можуть отримати цільову допомогу на придбання книжок українською мовою.
За даними Міністерства культури, протягом дев'яти місяців 2026 року учасники програми придбали 171 337 книжок. Переважну більшість становили друковані видання – 98,63%. Понад 73% коштів витратили в інтернет-книгарнях, решту – у стаціонарних магазинах. Найпопулярнішими були романтична проза, трилери, молодіжна література та книжки з психології.
Програма залучає молодь до купівлі книжок і забезпечує видавцям додаткові продажі. Однак вона охоплює лише окрему вікову групу й не може компенсувати загальне скорочення купівельної спроможності населення.
Іншим джерелом попиту могли б стати бібліотеки. Проте за дослідженням УІК, у 2025 році книжки для них закуповували лише 47% опитаних територіальних громад. Сукупні видатки становили 48,5 млн грн, за які придбали приблизно 140 тис. примірників.
На 2026 рік наміри поповнювати бібліотечні фонди висловили 47,4% громад. Однак через подорожчання книжок навіть збільшення фінансування не гарантує істотного оновлення асортименту.
Наприкінці вересня уряд ухвалив рішення про компенсацію частини орендних витрат книгарням у громадах із населенням до 100 тис. осіб. Перші виплати очікуються у 2027 році. Водночас представники галузі порушують питання доступного кредитування, страхування воєнних ризиків і допомоги підприємствам, які втратили продукцію внаслідок обстрілів.
Але проблеми книжкового ринку не зводяться лише до відновлення знищених накладів. Видавництвам дедалі складніше знаходити гроші на нові книжки: їхня підготовка потребує чималих витрат, а чи вдасться повернути вкладене – залежить від продажів, які важко спрогнозувати.
За таких умов найбільше ризикують дебютні твори, складна художня проза, нішеві переклади та видання для невеликих читацьких спільнот. Видавцям вигідніше зосереджуватися на комерційно перевірених жанрах. Але якщо така тенденція посилиться, книжковий асортимент поступово звужуватиметься.
Водночас говорити про занепад українського книговидання було б передчасно. Видавництва продовжують випускати новинки, з'являються нові автори, а українська книжка зберігає свою аудиторію.
Проте державна підтримка, зосереджена лише на відшкодуванні втрат і стимулюванні окремих категорій покупців, не розв'яже всіх проблем. Видавцям потрібні доступні кошти для підготовки нових видань, книгарням – можливість працювати без постійної загрози збитків, а бібліотекам – стабільне фінансування закупівель.
Попри війну та величезні втрати, українські видавці продовжують працювати. Проте грошей на нові книжки стає дедалі менше, а ризиків – більше. І якщо ситуація не зміниться, видавництва будуть змушені скорочувати свої плани, відмовлятися від перспективних авторів і цікавих проектів. Від цього програють і читачі, і весь книжковий ринок.
Вікторія Чирва
Image by Lubos Houska from Pixabay