13 листопада 2026 року. Українці дедалі критичніше оцінюють роботу державних інституцій та обережніше дивляться на перспективи вступу до Євросоюзу. За рік знизилася довіра до ЄС, НАТО, Національної поліції та Офісу генпрокурора. Водночас боротьба з корупцією залишається головною вимогою до реформ, а більшість опитаних незадоволена тим, як українська влада їх проводить. Про це свідчать результати дослідження Rating Group, проведеного на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні.
Результати дослідження презентував керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, який зазначив, що опитування показало доволі суперечливу картину. Українці хочуть активнішої боротьби з корупцією, але не бачать достатніх результатів. Очікують допомоги від Євросоюзу, проте дедалі менше вірять у швидкий вступ до нього. А рівень довіри до державних органів відрізняється настільки, що одні установи мають підтримку майже всього населення, тоді як іншим не довіряють семеро з десяти опитаних.
Найбільше невдоволення українців викликає боротьба з корупцією. Її назвали найважливішою реформою 78% опитаних. На другому місці – реформування судової системи та прокуратури, яке обрали 46%. Значно менше респондентів відзначили реформу поліції (19%), СБУ (14%) та митниці (8%).
Водночас 83% українців незадоволені результатами боротьби з корупцією, а 71% – реформуванням судів і прокуратури. Загалом 74% опитаних вважають зусилля української влади щодо проведення реформ недостатніми. 21% оцінюють їх як достатні, і лише 2% вважають їх відмінними.
Утім, це не означає, що корупція хвилює українців більше, ніж війна. Просто в цьому випадку соціологи запитували, які реформи люди вважають найважливішими. Про безпекові загрози, допомогу Євросоюзу та проблеми ветеранів ішлося в інших запитаннях. Тому 78% це не оцінка місця корупції серед усіх проблем країни, а показник того, наскільки важливою українці вважають боротьбу з нею.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, яка була присутня на презентації, запропонувала поглянути на ці результати під іншим кутом. На її думку, гостре сприйняття корупції не обов'язково свідчить про відсутність успіхів у боротьбі з нею.
«Саме так відбувається, коли суспільство починає по-справжньому боротися з корупцією. Ви відкрито говорите про неї, створили інституції, які працюють над розв'язанням цієї проблеми. Тому корупція стає набагато помітнішою, ніж у суспільствах, де її намагаються приховати», – пояснила Матернова.
Окрему увагу соціологи приділили проблемам ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Найсерйознішими викликами українці вважають посттравматичний стресовий розлад і стрес (63%), інвалідність (62%), проблеми зі здоров'ям (53%) та труднощі з працевлаштуванням (47%). Причому частка тих, хто називає інвалідність однією з головних проблем, за рік зросла з 54% до 62%.
Допомоги у розв'язанні цих проблем українці очікують і від Євросоюзу. Зокрема, 22% опитаних назвали реінтеграцію ветеранів серед напрямів, у яких найбільше потрібна його підтримка. Однак перше місце в цьому переліку знову посіла боротьба з корупцією – її обрали 46% респондентів. Ще по 36% вважають найактуальнішою допомогу звільненим територіям та підтримку розслідування воєнних злочинів, а 31% – сприяння вступу України до ЄС.
Проте саме антикорупційну допомогу ЄС українці оцінюють найгірше. 62% опитаних вважають її неефективною, і лише 34% – ефективною. При цьому оцінка за останній рік практично не змінилася.
Краще українці оцінюють допомогу Євросоюзу у сфері стратегічної комунікації – ефективною її вважають 55% респондентів. Консультації щодо вступу до ЄС позитивно оцінили 46%, підтримку роботи прикордонних пунктів пропуску — 43%, а допомогу в розслідуванні міжнародних злочинів – 40%.
Змінюється і ставлення до самого вступу України до Євросоюзу. Якщо у 2025 році 43% респондентів вважали, що Україна обов'язково має стати членом ЄС, то тепер таких 33%. Натомість 56% переконані, що країна може і не вступати до Євросоюзу, але повинна зміцнювати з ним економічні зв'язки. Ще 9% виступають проти європейської інтеграції.
Українці також дедалі менше розраховують на швидке членство. У березні 2022 року 61% опитаних очікували вступу до ЄС протягом одного-двох років. Тепер таких лише 6%. Найбільша група респондентів – 32% – вважає, що це станеться через п'ять-десять років. Ще 17% не вірять, що Україна коли-небудь стане членом Євросоюзу. При цьому 63% опитаних вважають, що Україна здатна провести необхідні для вступу реформи. Але й цей показник за рік знизився на п'ять відсоткових пунктів.
Показово, що лише 43% українців вважають Євросоюз зацікавленим у вступі України. Рік тому таких було 50%. Натомість 54% тепер переконані, що ЄС не зацікавлений у її членстві.
Катаріна Матернова пов'язує посилення скептицизму насамперед із втомою українців від тривалої війни.
«Люди стали більш виснаженими й втомленими. Песимізм і скептицизм поглиблюються, а оцінки стають жорсткішими. Це, мабуть, пояснюється тим, що ми вже п'ятий рік живемо в умовах повномасштабної війни», – зазначила вона.
Водночас посол визнала, що рішення Євросоюзу не завжди ухвалюються настільки швидко, як цього потребує Україна.
«Українці воюють на фронті, стикаються з терором, бачать руйнування та пошкодження інфраструктури. І цілком закономірно запитують нас, чому ми дозволяємо цьому відбуватися. Європа робить значно більше, ніж хтось міг уявити раніше. Але ситуація затягується. Іноді мені самій хотілося б рішучіших дій. Проте Європейський Союз – це складне об'єднання 27 держав, кожна з яких має власну позицію», – пояснила Матернова.
За її словами, через скорочення американської підтримки на Євросоюз припадає значна частина фінансового навантаження. Однак навіть такої допомоги недостатньо, зважаючи на ціну, яку Україна платить за війну.
Показово, що українці розраховують на підтримку Євросоюзу насамперед у трьох сферах: економіці, безпеці та боротьбі з корупцією. Саме ці напрями, за словами Катаріни Матернової, займають близько трьох чвертей її робочого часу. Решту вона присвячує переважно комунікації – спробам пояснити, що робить ЄС для України і чому ухвалення деяких рішень потребує стільки часу.
При цьому пані посол визнала, що ЄС не завжди вдається належним чином пояснити українцям масштаби своєї допомоги та складність ухвалення спільних рішень. І це особливо важливо на тлі змін у ставленні українців до міжнародних організацій.
Так, згідно з дослідженням, за останній рік довіра до НАТО знизилася з 55% до 44%, до Євросоюзу – з 63% до 59%, а до Ради Європи – з 53% до 49%. Водночас ЄС залишається міжнародною організацією з найвищим рівнем довіри серед тих, які оцінювали соціологи. Далі йдуть Міжнародний валютний фонд (56%), Рада Європи (49%), НАТО (44%), ООН (43%) та ОБСЄ (38%).
Серед українських інституцій ситуація інша. Беззаперечним лідером є Державна служба з надзвичайних ситуацій, якій довіряють 96% респондентів – як зазначив Олексій Антипович, це рівень довіри, співставний зі Збройними силами України. Національній гвардії довіряють 83%, Службі безпеки України – 73%, Державній прикордонній службі – 62%.
Погіршилися й позиції Національної поліції: їй довіряють 42% українців проти 48% торік. Натомість довіра до Національного антикорупційного бюро зросла з 48% до 52%.
Голова Консультативної місії ЄС в Україні Корнелія Тейлор звернула увагу, що суспільну довіру можна зміцнювати навіть під час війни. Як приклади вона навела ДСНС та Національну гвардію, які мають одні з найвищих показників підтримки.
Водночас вона нагадала, що порівняно низька довіра до поліції характерна не лише для України. Подібна ситуація спостерігається і в деяких країнах Євросоюзу, які мають комуністичне минуле. Тому говорити про загальне падіння довіри до всіх державних установ було б неправильно. Найбільшу підтримку зберігають служби, діяльність яких пов'язана з безпекою та порятунком людей.
Результати дослідження свідчать, що українці не відмовляються від європейського курсу, але стають вимогливішими до держави та її міжнародних партнерів. Їм потрібні не лише обіцянки реформ і перспективи членства в ЄС, а й відчутні результати – у боротьбі з корупцією, забезпеченні справедливого правосуддя та підтримці тих, хто постраждав від війни.
Вікторія Чирва