9 жовтня 2026 року. В Австрії після понад 12 годин затримання звільнили Михайла Ткача — керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди». Австрійська влада запідозрила його у шпигунстві, однак прокуратура Відня повідомила, що підозри не підтвердилися. Що ж насправді сталося з відомим журналістом?
Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня під час виконання редакційного завдання, пов'язаного з пошуками колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. Про це повідомила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Після затримання редакція втратила зв'язок з обома журналістами. Згодом стало відомо, що Бондаренко під час затримання дістав травми й потрапив до лікарні. Ткача звільнили близько четвертої ранку 9 жовтня, однак засоби зв'язку йому не повернули. За останніми повідомленнями, оператор залишався під вартою.
Згодом з'ясувалося, що австрійські правоохоронці запідозрили українських журналістів у шпигунстві. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер. Однак речниця прокуратури Відня Ніна Буссек заявила, що підозри щодо Ткача та Бондаренка не підтвердилися. Що саме викликало підозру поліції та які дії журналістів стали підставою для затримання, австрійська сторона не пояснила.
Михайло Ткач – один із найвідоміших українських журналістів-розслідувачів. Із 2021 року він очолює команду розслідувань «Української правди». До цього шість років працював у програмі «Схеми: корупція в деталях» проекту «Радіо Свобода», а раніше – у програмі «Гроші» телеканалу «1+1». У 2026 році став лауреатом Премії імені Георгія Ґонґадзе.
Його основна спеціалізація – приховані статки політиків і чиновників, зв'язки влади з великим бізнесом, неофіційні зустрічі високопосадовців та пошуки впливових українців, які виїхали за кордон.
Широку популярність Ткачу принесла серія розслідувань «Батальйон Монако». Після початку повномасштабного російського вторгнення журналісти виявляли українських політиків, колишніх посадовців і заможних бізнесменів, які перебували на французькому Лазуровому узбережжі. Серед них – брати Ігор та Григорій Суркіси, народні депутати Вадим Столар та Ігор Абрамович, бізнесмени Костянтин Жеваго і Вадим Єрмолаєв. Журналісти документували їхні автомобілі, нерухомість, спосіб життя та з'ясовували, за яких обставин ці люди залишили Україну. Після виходу розслідування Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо законності перетину кордону. До списку осіб, обставини виїзду яких перевіряли правоохоронці, потрапило понад 80 людей.
Згодом з'явився «Батальйон Дубай» — розслідування про українських політиків і бізнесменів в Об'єднаних Арабських Еміратах. Серед його фігурантів — народні депутати від колишньої ОПЗЖ Наталія Королевська, її чоловік Юрій Солод, Вадим Столар та бізнесмен Валерій Хорошковський. Журналісти також зафіксували відпочинок лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко в одному з найдорожчих готелів Дубая. Після виходу розслідування Королевська та Солод подали заяви про складання депутатських мандатів.
Ще одним гучним проектом став «Батальйон Відень» – серія розслідувань про українських політиків, бізнесменів і колишніх високопосадовців, які оселилися в австрійській столиці. Серед них – колишній голова Конституційного суду Олександр Тупицький, ексочільник Нацбанку Кирило Шевченко, народний депутат Андрій Холодов. У Відні з 2014 року мешкає й бізнесмен Дмитро Фірташ, екстрадиції якого домагаються США. Журналісти досліджували не лише життя українських посадовців за кордоном, а й їхні зв'язки та зустрічі. Зокрема, «Українська правда» повідомляла про поїздку до Відня керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, який, за даними видання, зустрічався з Фірташем.
Серед інших резонансних тем Ткача – діяльність людей із найближчого оточення президента Володимира Зеленського. Зокрема, журналіст розслідував історії, пов'язані з колишнім віцепрем'єром Олексієм Чернишовим, Андрієм Єрмаком і бізнесменом Тимуром Міндічем, ім'я якого фігурує у масштабному антикорупційному розслідуванні «Мідас».
Пошуки Тимура Міндіча – одна з найуспішніших «спецоперацій» Михайла Ткача. Після оприлюднення НАБУ так званих плівок Міндіча бізнесмен, який залишив Україну напередодні слідчих дій, опинився в Ізраїлі. Ткач разом зі знімальною групою «Української правди» вирушив на його пошуки. Журналісти понад тиждень намагалися встановити місцеперебування Міндіча і зрештою знайшли його в Герцлії, передмісті Тель-Авіва. Ткачу вдалося особисто поспілкуватися з бізнесменом і поставити йому запитання про корупційний скандал, його виїзд з України та зв'язки з українською владою. У грудні 2025 року «Українська правда» опублікувала цю розмову – перше перших велике публічне інтерв'ю Міндіча після оприлюднення матеріалів антикорупційного розслідування.
Історія з Русланом Кравченком стала одним із найсвіжіших розслідувань Ткача. 7 вересня 2026 року на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», пов'язаної з можливим прикриттям шахрайських кол-центрів, генеральний прокурор подав заяву про відставку. А вже 14 вересня залишив Україну, перетнувши польський кордон через пункт пропуску «Шегині» на замовленому Mercedes-Benz V-Class. Його дружина виїхала двома днями раніше через Молдову. Згодом журналісти «Української правди» встановили, що подружжя зареєструвалося у Відні за адресою офісу компанії, яка надає послуги з реєстрації бізнесу. Саме в австрійській столиці Ткач продовжував пошуки колишнього генпрокурора, коли його затримала поліція.
23 вересня Михайло Ткач опублікував розслідування «WienПрокурор. Українська правда знайшла Руслана Кравченка в Австрії». Журналісти отримали відомості з австрійського реєстру місця проживання, згідно з якими Кравченко та його дружина зареєструвалися за однією адресою в історичному центрі Відня.
Проте за вказаною адресою, як з'ясувала УП, розташована не житлова квартира, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH, яка надає послуги юридичної реєстрації та обслуговування бізнесу. Журналісти припустили, що така реєстрація могла використовуватися для приховування фактичного місця проживання подружжя. Таким чином, поїздка Ткача до Відня 8 жовтня була продовженням уже опублікованого розслідування. Редакція прямо підтвердила, що його завдання стосувалося пошуків Кравченка. Однак чи пов'язане саме затримання журналіста з цими пошуками, наразі невідомо.
Попри те, що Михайло Ткач наразі перебуває на волі, австрійські правоохоронці поки не пояснили, що саме стало підставою для їхніх дій. Залишається незрозумілим і те, чи було затримання пов'язане з пошуками колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Схоже, історія тільки починається.
Вікторія Чирва