2 вересня 2026 року. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект про відновлення контролю за державною допомогою бізнесу. Після початку повномасштабної війни гранти, пільгові кредити, податкові та інші переваги фактично вивели з-під попереднього контролю Антимонопольного комітету. Тепер цю систему планують запустити знову – з урахуванням воєнних винятків та європейських правил.
Відновлення контролю є одним із пунктів Плану України в межах програми Ukraine Facility. Під час представлення законопроекту у парламенті голова профільного підкомітету Богдан Кицак заявив, що його остаточне ухвалення дасть змогу залучити до державного бюджету 7,1 млрд грн.
Державною допомогою в цьому випадку вважаються не всі програми підтримки бізнесу, а ті, що надають окремим компаніям або групам підприємств перевагу перед конкурентами коштом державних чи місцевих ресурсів. Це можуть бути гранти, дотації, субсидії та компенсації, податкові пільги, відстрочення або списання боргів, пільгові кредити й державні гарантії, продаж або оренда державного чи комунального майна за ціною, нижчою за ринкову, а також надання товарів і послуг на пільгових умовах.
Наприклад, якщо громада встановлює однакову пільгу для всіх підприємців певної категорії, це не обов’язково є державною допомогою. Але якщо комунальне приміщення передають окремій компанії за символічну плату або одному виробнику компенсують частину витрат, така підтримка може надати йому перевагу перед конкурентами.
До початку великої війни надавачі державної допомоги, як правило, мали повідомляти Антимонопольний комітет про нові програми підтримки. АМКУ оцінював, чи не спотворює підтримка конкуренцію, після чого дозволяв її, встановлював певні умови або визнавав недопустимою. Спеціальний режим запровадили в березні 2022 року, коли державі потрібно було швидко підтримати підприємства та цілі галузі без тривалих погоджень.
На час воєнного стану надавачів звільнили від обов’язку повідомляти АМКУ про нову допомогу та зміни до чинних програм. Процесуальні строки зупинили, моніторинг фактично припинили, а допомогу, надану в цей період, стали вважати допустимою. Послаблення мали діяти не лише до завершення воєнного стану, а й протягом року після його припинення.
Це давало державі та громадам необхідну оперативність. Водночас із затягуванням війни тимчасовий порядок почав створювати іншу проблему: держава не мала повної картини, хто, від кого і скільки підтримки отримує та як це впливає на конкурентів.
Перший частковий крок до повернення контролю зробили в листопаді 2024 року. Воєнні послаблення перестали застосовувати до допомоги, яку надавали через Фонд розвитку підприємництва – державну установу, що фінансує програми підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу. Однак у грудні 2025 року ця спеціальна норма втратила чинність.
Наприкінці грудня 2025 року уряд зареєстрував законопроект №14345, який уже передбачав системне відновлення контролю. Він містив більшість нинішніх пропозицій: нові пороги незначної допомоги, створення реєстру, розширення повноважень АМКУ, особливі правила для прифронтових і окупованих територій та порядок повернення недопустимої допомоги.
Однак 9 червня 2026 року Верховна Рада не підтримала законопроект за основу і направила його на повторне перше читання. Профільний комітет підготував доопрацьовану редакцію, але 16 липня документ відкликали. Уже 22 липня депутати зареєстрували нинішній законопроект №15437.
Згідно з ухваленим документом, обов’язок повідомляти про нові програми та зміни до чинних програм покладатиметься насамперед на надавачів допомоги – міністерства, інші органи влади, громади, державні установи та організації, які розпоряджаються публічними ресурсами. Отримувачі, зі свого боку, повинні будуть надавати повну та достовірну інформацію про одержану підтримку. Це необхідно, зокрема, для того, щоб держава могла визначити, скільки допомоги компанія вже отримала з різних джерел і чи не перевищено встановлені обмеження. Відомості про надану підтримку мають зводити в публічному електронному реєстрі, щоб можна було встановити її сукупний обсяг для кожного отримувача.
Одна з важливих змін стосується так званої незначної допомоги – de minimis. Це підтримка, яка через відносно невеликий розмір не вважається здатною істотно вплинути на конкуренцію і тому не потребує повноцінного погодження з АМКУ. Загальний поріг такої допомоги пропонують підвищити з 200 тис. до 300 тис. євро на одного отримувача протягом будь-якого трирічного періоду. Для підприємств, які надають послуги загального економічного інтересу, передбачено окремий поріг – 750 тис. євро.
Окремо встановлюється десятирічний строк, після спливу якого АМКУ не зможе вимагати повернення незаконної та недопустимої допомоги. Перебіг цього строку призупинятиметься на час розгляду справи Комітетом та судового оскарження його рішення. Якщо під час моніторингу виявиться, що певна програма не відповідає правилам, АМКУ зможе спочатку рекомендувати надавачу змінити її умови. Якщо рекомендації не буде виконано, Комітет відкриватиме справу і зможе ухвалити рішення про припинення або повернення допомоги.
У законі зазначено, що основні процедури контролю не застосовуватимуться на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях, а також упродовж року після завершення бойових дій або окупації. Окремі винятки передбачені для компенсації збитків, зокрема завданих російською агресією: виплата не повинна перевищувати фактичних невідшкодованих втрат.
Для бізнесу повернення контролю означатиме насамперед ретельніший облік отриманої підтримки та можливе збільшення строків її оформлення. Водночас підприємствам не доведеться самостійно погоджувати з АМКУ кожен грант чи пільговий кредит: це буде обов’язком органу, який надає допомогу. Проте компаніям доведеться уважніше обліковувати всю отриману допомогу – незалежно від її форми та джерела. Інформація про попередні гранти, компенсації, пільги або дешеві кредити може знадобитися для визначення загального обсягу підтримки та перевірки дотримання порогу de minimis.
Участь у великих програмах може також тривати довше, оскільки надавачу доведеться готувати повідомлення, відповідати на запити АМКУ та чекати рішення. Тому бізнесу варто враховувати процедуру погодження у строках реалізації проектів.
Ще один ризик – повернення допомоги, якщо її визнають незаконною та недопустимою. Формально рішення про запровадження програми ухвалює орган влади, але фінансові наслідки можуть торкнутися підприємства, яке вже отримало кошти або скористалося пільгою.
Водночас законопроект не передбачає автоматичного перегляду всієї підтримки, наданої бізнесу з початку воєнного стану. Нові правила застосовуватимуть насамперед до запровадження нових програм, продовження чинних, зміни їхніх умов або збільшення фінансування після відновлення контролю. Остаточні положення, зокрема щодо перехідного періоду та відповідальності отримувачів, ще можуть змінитися під час підготовки документа до другого читання.
Вікторія Чирва
Photo by Tobias Tullius on Unsplash