26 серпня 2026 року. Уряд подав до Верховної Ради Програму діяльності на 2026–2027 роки. Серед економічних і соціальних завдань – пенсійна реформа, новий Трудовий кодекс, зміни у програмі «5-7-9%», страхування воєнних ризиків, доступ інвесторів до стратегічних надр та укладення угоди про «промисловий безвіз» із ЄС. Частину цих змін уже почали впроваджувати, для інших у програмі поки визначені завдання та строки.
Аналітичний портал «Слово і діло», який відстежує виконання обіцянок політиків і посадовців, нарахував у програмі 558 окремих зобов'язань. Найбільше їх припадає на Мінекономіки та довкілля – 50, Міністерство громад, територій та ВПО – 47, Мінагрополітики та МЗС – по 42, МОН – 41. Більшість інших міністерств отримали від 15 до 34 завдань. Окремо 12 зобов'язань закріплені за прем'єр-міністром Сергієм Корецьким.
Серед цільових показників економічного блоку – сформувати до 2027 року перелік підготовлених проектів відновлення на суму понад $50 млрд та збільшити частку валового нагромадження основного капіталу у ВВП до понад 24%.
Один із найпомітніших пунктів програми – пенсійна реформа, яку уряд планує провести у 2026-2027 роках. Вона передбачає гарантовану виплату за віком та страхову частину пенсії, розмір якої залежатиме від сплачених внесків. Спеціальні пенсії планують замінити професійними механізмами, а у 2027 році запустити добровільну накопичувальну систему з автоматичним зарахуванням учасників. Розмір гарантованої виплати у програмі не визначений.
На 2026-2027 роки уряд запланував реформу ринку праці: новий Трудовий кодекс, запуск інформаційної системи «Обрій», перекваліфікацію працівників, трансформацію Державної служби зайнятості та заходи з детінізації. Кількість зайнятих у 2026 році має залишитися не нижчою за 10,4 млн осіб, а у 2027-му – зрости на 3% порівняно з цим показником.
Програми пільгового кредитування бізнесу «5-7-9%» також залишаються у планах уряду на 2026–2027 роки. Йдеться не лише про кредити, а й про доступний лізинг та факторинг. У програмі прямо визначений пріоритет їх подальшої зміни – фінансування інвестиційних цілей.
Як зазначають в уряді, масштаб цієї програми вже значний. Станом на 13 липня за весь час роботи програми було укладено 156 540 кредитних договорів на 563,3 млрд грн. За час воєнного стану на інвестиційні цілі спрямовано 70,84 млрд грн, на оборотний капітал – 89,53 млрд грн. У програмі діяльності уряд не встановлює нових ставок чи кредитних лімітів, а визначає подальший напрям змін – більшу орієнтацію «5-7-9%» на інвестиції.
Окремо Кабмін передбачив розвиток програми страхування воєнних ризиків для бізнесу, яка працює з січня 2026 року. Для підприємств у прифронтових регіонах держава компенсує втрати за пошкоджене або знищене майно, в інших регіонах – частину страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
У березні максимальну компенсацію за пошкоджене або знищене майно збільшили з 10 млн до 30 млн грн, а страхових премій – з 1 млн до 3 млн грн. Станом на 26 травня чотири компанії отримали 6,8 млн грн компенсації страхових премій. За даними Мінекономіки, середня вартість страхування для них знизилася з 4,24% до 1,19%. У липні Кабмін спростив процедуру підтвердження збитків та збільшив строки подання документів на компенсацію страхових премій.
Ще один помітний напрям програми – стратегічні надра. У 2026-2027 роках уряд планує продавати спецдозволи на користування родовищами графіту й титану, а ділянки літію та урану передавати на умовах угод про розподіл продукції.
Ці плани пов'язані зі Стратегією розвитку промисловості на основі стратегічних і критичних копалин до 2056 року, затвердженою 27 травня. За її даними, в Україні розвідано 8761 родовище та понад 12 тис. проявів 100 видів корисних копалин. За запасами титану та урану Україна входить до першої десятки країн світу, графіту – до першої п'ятірки, марганцю – до першої четвірки. Запаси літію оцінюються приблизно у третину доведених запасів Європи та 3% світових.
Стратегія передбачає початок розробки щонайменше двох нових родовищ графіту та реалізацію не менш як 20 проектів із розвідки й видобутку стратегічних і критичних копалин, щонайменше десять із яких мають перейти до промислового видобутку. Для десяти найбільших проектів знадобиться близько 20 нових переробних виробництв та приблизно $15 млрд інвестицій.
У 2026 році уряд має ще одну амбітну мету – отримати так званий «промисловий безвіз» через укладання з ЄС угоди ACAA, яка передбачає взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислових товарів. На першому етапі вона має охопити три сектори: низьковольтне електрообладнання, електромагнітну сумісність обладнання та машини.
Частину необхідних законодавчих змін Україна вже провела. 7 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №12221 щодо акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання, а 8 квітня – №12426 щодо державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання. Обидва документи наближають українські правила до вимог ЄС.
Ще один пункт економічного блоку безпосередньо стосується фінансового ринку. На 2026-2027 роки уряд запланував зміну засад функціонування ринків капіталу та створення умов для активізації цього ринку. Однак, на відміну від пенсійної реформи, зайнятості чи стратегічних надр, конкретних кількісних показників для цього завдання у програмі немає. Не визначено в ній і конкретного переліку законодавчих змін. Водночас цей пункт з'явився на тлі перших з 2022 року рішень про допуск нових іноземних ETF до обігу в Україні, про що писав eDialog.
Також упродовж 2026-2027 років уряд планує створити умови для прозорого продажу пакетів акцій Sense Bank та Укргазбанку. Підготовка до їхньої приватизації розпочалася раніше: уряд передбачав залучення радника з продажу акцій цих фінансових установ.
Програма діяльності уряду поки не схвалена Верховною Радою. Наразі проект постанови про її схвалення перебуває на опрацюванні в парламентських комітетах.
Вікторія Чирва
Image by Roland 4D Pippes from Pixabay