11 серпня 2026 року. Україна розпочала підготовку до нового опалювального сезону. Цього року роботи почалися особливо рано: ще до завершення минулої зими уряд доручив регіонам розробити плани стійкості на наступний сезон. Причина очевидна – Росія, найімовірніше, знову намагатиметься залишити українців без світла і тепла, атакуючи енергетичну та комунальну інфраструктуру.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, станом на 1 серпня необхідні роботи проведені у 83,5 тис. житлових будинків – це 58% від запланованого обсягу. Майже на 63% готові заклади освіти, охорони здоров'я та дошкільної освіти, необхідні роботи виконані на понад 60% котелень. До експлуатації підготовлено більш як 10,4 тис. км теплових мереж. У житлових будинках ремонтують покрівлі, системи тепло- і водопостачання та електромережі. Громади одночасно накопичують вугілля, рідке паливо, дрова та пелети.
Але звичайними ремонтами підготовка цього року не обмежується. Влада виходить із того, що взимку окремі міста чи райони можуть надовго залишатися без електроенергії, тому головне завдання – зробити системи тепло- і водопостачання менш залежними від централізованого електропостачання.
Готуватися до наступної зими почали фактично ще під час попереднього опалювального сезону. У лютому тодішній віцепрем'єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба назвав три головні напрями: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення підприємств водо- і теплопостачання незалежними джерелами електроенергії та розвиток розподіленої теплової генерації, яка у разі потреби може замінити великі котельні. На той момент підприємства ЖКГ вже ввели в експлуатацію когенераційні установки, блочно-модульні котельні, газотурбінні та газопоршневі установки загальною потужністю понад 600 МВт.
Роботи продовжили влітку. Зараз у громадах є 70 блочно-модульних котелень загальною потужністю 316 МВт. Для захисту критичної інфраструктури будують 453 інженерно-технічні споруди, на що передбачено 22,2 млрд грн. Ще одне завдання – забезпечити резервним живленням водоканали, насосні станції, котельні та інші об'єкти, без яких міста не зможуть нормально працювати під час тривалого блекауту. Загальна потреба таких об'єктів у генераторах оцінюється у 1210,6 МВт, наразі забезпечено 837,4 МВт, або 69,2%.
Окремо до зими готуються великі міста. У Києві, наприклад, відновлення пошкодженої інфраструктури виконано приблизно на 60%. Протягом року місто спрямувало 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. У 2026 році такі роботи заплановані на 742 об'єктах. Понад 2 тис. будинків уже виконали заходи з підвищення енергостійкості за міськими та державними програмами. Загалом План стійкості Києва передбачає 37 млрд грн на відновлення, захист та будівництво нових потужностей.
Підготовку доводиться вести з урахуванням того, що Росія вже зараз намагається завадити Україні відновити енергосистему. 10 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів засідання Енергетичного штабу, на якому розглядали різні сценарії проходження майбутньої зими та прогнозні баланси електроенергії і газу. Окремо аналізували ремонт генерувальних потужностей, додатковий захист енергооб'єктів, резерви пального й обладнання.
«Сфокусував усіх на пріоритетах – захисті об’єктів критичної інфраструктури та створенні резервних запасів пального й обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об’єктів. Визначили, у яких напрямках потрібно негайно пришвидшити роботи, враховуючи інтенсифікацію та характер російських ударів», – заявив Корецький.
Саме російські удари залишаються найбільш непередбачуваним фактором майбутнього опалювального сезону. Ще наприкінці липня президент Володимир Зеленський попередив, що наступна зима може бути для України дуже важкою через атаки на енергетику.
Одне з головних питань – чи вистачить газу. Особливо небезпечними є удари по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей, де зосереджена значна частина українського видобутку. Після масованих атак минулого року видобуток в окремі періоди падав на 40–50%. Повторення такого сценарію означатиме необхідність збільшувати імпорт. А тут виникає ще одна проблема – гроші. За оцінкою колишнього керівника «Укртрансгазу» Сергія Макогона, для формування необхідних запасів газу до зими може знадобитися $3–4 млрд.
Втім, навіть достатні запаси газу самі по собі не гарантують тепла в оселях. Росія може пошкодити ТЕЦ, котельні, електропідстанції або мережі, без яких тепло просто неможливо доставити споживачам.
Експерти Центру Разумкова звертають увагу й на іншу проблему: офіційний «відсоток готовності» ще не показує, чи здатна конкретна система теплопостачання працювати під час тривалого знеструмлення. Серед слабких місць вони називають технічну вразливість централізованого теплопостачання, нестачу резервного обладнання і пального, фінансові проблеми теплокомуненерго та недостатнє резервування критичного обладнання.
Саме тому паралельно з підготовкою держави та міст українців вже зараз закликають подбати і про власну автономність і подбати про резервне живлення – акумулятори, інвертори, павербанки та генератори, а також зробити запас води. Відкладати такі покупки до осені не варто: з початком ажіотажу обладнання може суттєво подорожчати. Власникам приватних будинків рекомендують передбачити альтернативне опалення – наприклад, твердопаливний котел – і заздалегідь запастися дровами чи іншим паливом.
Україна готується вже до п'ятої зими в умовах повномасштабної війни. За цей час енергосистема стала значно стійкішою до ударів: з'явилася розподілена генерація, резервні котельні та альтернативні схеми живлення, накопичено досвід швидкого відновлення пошкоджених об'єктів. Але Росія також змінює тактику атак. Тому до можливих перебоїв зі світлом і теплом цього року заздалегідь готуються не лише держава і міста – зробити це радять і самим українцям.
Вікторія Чирва
Image by Ilona Frey from Pixabay