4 травня 2026 року. Нацбанк знову намагається змусити гроші рухатися швидше – цього разу через зміну правил кредитування для банків. Регулятор пом’якшує підхід до оцінки кредитного ризику, роблячи кредити “дешевшими” для самих банків. Логіка проста: якщо ризик виглядає нижчим, кредитування має пожвавитися.
Рішення ухвалене на початку травня і вже набрало чинності. Його суть – у кількох точкових змінах, які разом дають один результат: зменшення навантаження на капітал банків. Пом’якшуються умови, за яких позичальник після реструктуризації боргу перестає вважатися дефолтним, знижуються коефіцієнти ймовірності дефолту для іпотечних позичальників, банків-резидентів і контрагентів у міжбанківських операціях. Також дається більше свободи самим банкам – вони можуть застосовувати нижчі оцінки ризику за власними моделями, якщо ті погоджені з регулятором. Усе це разом дозволяє банкам тримати менше резервів і, відповідно, звільняє ресурси для нових кредитів.
За оцінкою самого НБУ, йдеться приблизно про 750 млн грн вивільненого капіталу.Ця цифра сама по собі не виглядає проривною для всієї банківської системи, але вона добре показує напрям руху. НБУ не намагається одномоментно “перезапустити” кредитування – він поступово прибирає обмеження, які накопичилися за роки кризи і війни. Паралельно регулятор відтерміновує частину нових вимог до банків, зокрема тих, що стосуються внутрішніх процедур і роботи з проблемними активами, фактично визнаючи: система ще не готова до жорсткішої дисципліни і потребує часу на адаптацію.
Ці кроки не виникли на порожньому місці. Кредитування в Україні вже почало оживати – повільно, але доволі впевнено. За 2025 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину, і це стало першим випадком від початку повномасштабного вторгнення, коли кредитування почало не просто триматися, а розширюватися. Тенденція зберігається і цього року: якщо у січні обсяг кредитів, наданих клієнтам, становив близько 1,236 трлн грн, то вже у березні – майже 1,286 трлн грн. Бізнес за цей час збільшив запозичення з 877 млрд до понад 910 млрд грн, населення – з 350 млрд до майже 368 млрд. У річному вимірі це дає зростання на 32% і 36% відповідно.
На цьому тлі рішення НБУ виглядає як спроба підсилити вже наявний тренд. Регулятор ніби говорить банкам: ми зменшуємо формальні ризики, тепер черга за вами. Однак зменшити ризики – не означає повністю їх прибрати. Банки все ще дуже обережно кредитують бізнес, розуміючи, що підприємець може втратити ринок або виробництво, логістика – зірватися, платоспроможність клієнта – різко змінитися. Навіть попри те, що банки активно “чистили” баланси і, зокрема, наприкінці 2025 року списали понад 170 млрд грн старих проблемних кредитів, обережність у кредитуванні нікуди не зникла. І вона навряд чи зникне лише тому, що формула оцінки ризику стала м’якшою.
Саме тому вивільнені 750 млн грн – це швидше можливість, ніж гарантія. Ці гроші можуть піти в економіку, але можуть і залишитися у вигляді запасу міцності, якщо банки не побачать достатньо надійних позичальників. Найбільш імовірно, що ефект від нових правил проявиться там, де ризики і так були відносно контрольованими – в іпотеці, споживчому кредитуванні, а також у сегментах, де є державна підтримка чи гарантії. Натомість для малого і середнього бізнесу, особливо без стабільних контрактів чи ліквідної застави, доступ до кредитів навряд чи зміниться швидко.
У підсумку маємо знайому для української економіки ситуацію: регулятор робить крок уперед, але ринок рухається обережніше. НБУ поступово розширює простір для кредитування, зменшує формальні бар’єри і адаптує правила до воєнної реальності. Проте остаточна відповідь на питання, чи підуть ці гроші в економіку, залежить не від постанов, а від рівня довіри і відчуття ризику. І поки ці фактори залишаються високими, кредити можуть ставати доступнішими лише на папері.
Вікторія Чирва
Image by Credit Commerce from Pixabay