14 квітня 2026. Уряд запускає пілотний проєкт із 10-річного прогнозування потреби у фахівцях і робітничих кадрах, повідомляє пресцентр Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Це має стати інструментом системного розвитку закладів освіти та планування підготовки фахівців, справді затребуваних державою і ринком праці. «Таким чином маємо оновити підходи до планування людського капіталу держави на роки вперед і зробити освіту орієнтованою на практичні потреби економіки», – зазначає прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Прогноз оновлюватимуть щороку у три етапи: збір і верифікація даних, формування базового та альтернативних сценаріїв, а також здійснення прогнозних розрахунків. Робота відбуватиметься у співпраці з Державним центром зайнятості, Держстатом, Пенсійним фондом України, Інститутом демографії та іншими державними органами й установами.
Як зазначає проф. Дмитро Шушпанов з Інституту демографії НАН України, голова Комітету з питань ринку праці, міграції та демографії ПУГП, це правильний і очікуваний крок, що відповідає сучасній європейській практиці переходу до evidence-based policy у сфері ринку праці та освіти, адже в Україні традиційно існує розрив між системою освіти і реальними потребами економіки. Однак у нинішніх умовах війни будь-яке довгострокове прогнозування має досить високий рівень невизначеності.
«Міграція, втрати населення, зміни у структурі економіки – усе це може суттєво змінювати потребу у фахівцях навіть у короткій перспективі. Тому, – підкреслює експерт, – регулярне оновлення прогнозу та гнучкість рішень на його основі відіграватимуть ключову роль».
В Україні вже спостерігається критична нестача кадрів через війну та демографічну кризу. Близько 6 млн осіб виїхали за кордон, понад мільйон стали на захист країни, а народжуваність досягла історичного мінімуму. За оцінками Міністерства економіки, Україні доведеться додатково залучити близько 4,5 мільйона працівників на ринок праці.
Після закінчення війни потреба в робочій силі лише зростатиме. «Вже зараз Україна гостро відчуває дефіцит технічних і робітничих спеціальностей: будівельників, електриків, інженерів, спеціалістів з відновлення інфраструктури. Це безпосередньо пов’язано з потребами повоєнної відбудови, – наголошує Шушпанов. – Паралельно зберігається попит на фахівців у сфері охорони здоров’я та соціальних послуг — і це вже демографічний контекст: старіння населення, наслідки війни, зростання потреб у реабілітації та психологічній підтримці».
Запуск прогнозування потреби у фахівцях і робітничих кадрах є частиною ширшої реформи ринку праці, яку уряд реалізує в межах Стратегії зайнятості. Її логіка полягає у переході від фрагментарних рішень до системної моделі, у якій ринок праці функціонує на основі даних і прогнозування, а система освіти готує кадри відповідно до потреб економіки та сучасної інфраструктури сервісів для людей і бізнесу.