2 квітня 2026 року. Україна на межі фінансової кризи: зовнішнє фінансування, на яке розраховує країна цього року, опинилося під ризиком. Частина коштів затримується через політичні рішення в ЄС, частина – через невиконані умови програм. Це створює реальну загрозу дефіциту бюджету вже найближчими місяцями.
Як зазначають у Міністерстві фінансів, потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже зросла до $52 млрд, тоді як під час ухвалення бюджету розрахунок був на $45–46 млрд. Водночас за перший квартал Україна отримала лише $5,5 млрд, тобто трохи більше 10% від річної потреби. Така динаміка означає, що фінансовий баланс тримається значно слабше, ніж очікувалося.
Значна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону і покриває лише близько половини потреб. Водночас зовнішня допомога «утримує» всю цивільну сферу – освіту, медицину, соціальні виплати. У такій моделі будь-яка затримка зовнішніх коштів одразу створює ризики для базових функцій держави.
Ключова проблема – структура цих надходжень. Основні кошти забезпечують програми без жорстких умов, як-от ERA Loans ($3,8 млрд), тоді як фінансування, прив’язане до реформ, затримується. Зокрема, у 2026 році Україна не отримала жодного траншу за програмою Ukraine Facility, яка була одним із головних джерел бюджету у 2025 році. Паралельно зростає ризик недоотримання вже погоджених коштів.
Через невиконання умов Ukraine Facility Україна втратила доступ приблизно до €4 млрд, а частина цих коштів може бути втрачена остаточно – зокрема близько €300 млн вже фактично «згорають» через пропущені дедлайни. У 2026 році ситуація не покращилася: за перший квартал виконано лише один індикатор із запланованих.
Ще $3,3–3,4 млрд від Світового банку можуть бути відкладені через неприйняття низки конкретних законопроектів. Йдеться, зокрема, про зміни у сфері публічних закупівель, закон про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту, інтеграцію енергоринку, а також про приєднання України до єдиного платіжного простору SEPA – останній документ навіть не винесений на розгляд парламенту.
Водночас із передбачених на 2026 рік $3,8 млрд за програмою МВФ під питанням залишаються $2,3 млрд. Причина – затримка з виконанням так званих структурних маяків: ухвалення пакета податкових змін (зокрема оподаткування цифрових платформ і перегляд податкових пільг) та призначення нового керівника Державної митної служби.
Ключовий для 2026–2027 років кредит ЄС на €90 млрд досі не запущений через блокування з боку Угорщини. Навіть у разі розблокування перші кошти можуть надійти не раніше літа, хоча бюджет розраховував на них уже навесні. Це створює ризик «касового розриву» вже найближчими місяцями: за оцінками міжнародних медіа, у гіршому сценарії труднощі з фінансуванням можуть виникнути вже в середині року.
Ситуацію ускладнює і політичний фактор. Парламент затягує ухвалення рішень, які є умовою фінансування, передусім у податковій сфері. При цьому проблема не обмежується лише небажанням голосувати, йдеться і про управлінські проблеми. Як зазначають парламентарі у неформальних розмовах, уряд часто бере на себе зобов’язання перед партнерами без достатньої комунікації з парламентом, після чого намагається швидко провести необхідні рішення. Це ускладнює голосування і посилює політичну напругу.
Як і раніше, найбільш дискусійним напрямком залишаються податкові зміни. Йдеться про пакет рішень, від яких залежить подальше фінансування від МВФ та інших партнерів. Зокрема, обговорюється оподаткування цифрових платформ, скасування пільг для міжнародних відправлень і можливе запровадження ПДВ для ФОПів.
Остання ініціатива викликає найбільший спротив. За оцінками парламентарів, у разі її реалізації частина малого бізнесу може закритися або піти в тінь, що вдарить по доходах місцевих бюджетів. А це створює ризик зворотного ефекту – замість збільшення надходжень держава може отримати їхнє скорочення.
У підсумку ситуація виглядає суперечливо. З одного боку, Україна теоретично може залучити близько $50 млрд і закрити бюджетні потреби. З іншого – ці кошти прив’язані до умов, які системно не виконуються, а їхнє надходження залежить як від внутрішніх рішень, так і від політичної ситуації в ЄС.
Якщо ці процеси затягнуться, уряду доведеться переходити до жорстких рішень – від перегляду видатків і підвищення податків до емісії гривні, що означає тиск на курс і інфляцію. І цього разу ключове питання полягає не лише в тому, чи дадуть Україні гроші, а чи зможе вона виконати умови, без яких ці гроші не надійдуть.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay