13 березня 2026 року. Попри те, що завершення війни поки що виглядає далекою перспективою, тема виборів в Україні звучить дедалі голосніше. Під час нещодавнього засідання однієї з робочих груп обговорювали участь у виборах українців за кордоном, зокрема в Польщі.
Підготовка до перших виборів після війни триває вже кілька місяців. У Верховній Раді для цього працює робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо проведення виборів в особливий або повоєнний період. На початку 2026 року її поділили на сім підгруп, кожна з яких займається окремими аспектами майбутнього виборчого процесу.
Зокрема, опрацьовуються питання безпеки виборів, участі військових, голосування внутрішньо переміщених осіб, мешканців окупованих і прифронтових територій, організації виборчої інфраструктури, інформаційного забезпечення кампаній та виконання міжнародних зобов’язань України. Одна з підгруп займається темою, яка після початку повномасштабної війни стала чи не найскладнішою — участю у виборах громадян України, які перебувають за кордоном.
Саме ця підгрупа зібралася 11 березня — обговорювали, як забезпечити голосування мільйонів українців, які зараз перебувають за межами країни.
Державний секретар МЗС Олександр Карасевич нагадав, що сьогодні при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворено 104 виборчі дільниці. Формально механізм голосування існує, але для перших повоєнних виборів цього недостатньо. Причина очевидна: за кордоном нині перебувають мільйони українців.
На консульському обліку перебувають 383 908 виборців, але фактична кількість громадян України за кордоном оцінюється від 5 до 8 мільйонів.
Тому підгрупа пропонує суттєво розширити мережу закордонних виборчих дільниць. Вони можуть створюватися за рішенням Центральної виборчої комісії на підставі подання МЗС. Фактично держава визнає: участь українців за кордоном стане однією з ключових частин майбутніх повоєнних виборів.
Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк заявила, що близько 90% майбутнього законопроекту про повоєнні вибори стосується саме голосування за кордоном.
Найбільш показовою тут є ситуація в Польщі. За даними ЦВК, там перебуває близько 906 тисяч потенційних українських виборців. Якщо всі вони захочуть проголосувати, доведеться створити приблизно 180 додаткових виборчих дільниць. Навіть якщо участь у голосуванні візьмуть близько 500 тисяч громадян, потрібно буде організувати понад 100 нових дільниць.
Через це МЗС пропонує дозволити дипломатичним установам використовувати тимчасові споруди для організації роботи виборчих комісій – у випадках, коли звичайних приміщень не вистачатиме. Обговорюється навіть питання нестачі виборчих скриньок. Тому розглядається можливість використовувати скриньки, які можуть надати іноземні держави, за умови їх пломбування відповідно до українських правил.
Ще одна проблема – законодавство країн перебування. Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко навів приклад Чехії, де не можна відкривати дипломатичні виборчі дільниці за межами посольств і консульств. У таких випадках одним із варіантів може бути створення тимчасових дипломатичних місій, де українці зможуть проголосувати.
Обговорили також можливі формати голосування. Робоча група не підтримує ані онлайн-голосування, ані голосування поштою. Тобто спосіб голосування пропонується залишити таким, як зараз — особисто на дільниці. Це пояснюють питаннями безпеки та довіри до результатів.
Також під час засідання прозвучала ідея змінити порядок формування виборчих комісій за кордоном. МЗС зможе подавати кандидатури до їхнього складу, а ЦВК матиме можливість збільшувати кількість членів комісій до 140 осіб, якщо це буде потрібно через велику кількість виборців. При цьому дипломатичні працівники можуть входити до складу комісій, але не можуть становити більше половини її членів.
І в цьому питанні Україна розраховує на допомогу партнерів. За словами Олега Діденка, у Великій Британії члени виборчих комісій вже пропонують долучитися до роботи, а в Данії навіть ухвалили спеціальний закон, який дозволяє державі допомагати Україні з організацією виборів, коли вони відбудуться.
Паралельно в парламенті почалася дискусія про те, чи повинні українці за кордоном мати не лише право голосувати, а й право балотуватися на виборах. Олена Кондратюк вважає, що це важливо для залучення громадян до політичного життя країни. Водночас перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко визнав, що це питання викличе серйозну політичну дискусію, оскільки частина українського суспільства негативно ставиться до ідеї балотування тих, хто під час війни перебував за кордоном. Уже зараз у соціальних мережах можна знайти чимало коментарів на кшталт: виїхав за кордон – не маєш права вирішувати долю тих, хто залишився в Україні.
Примітно, що активна підготовка до виборів відбувається попри те, що більшість українців наразі не підтримує проведення голосування під час війни. Президент Володимир Зеленський заявив, що близько 90% громадян виступають проти виборів без припинення вогню. За його словами, голосування можливе лише після стабілізації безпекової ситуації та вирішення питання участі військових і мільйонів українців за кордоном.
Саме тому робоча група і її сім підгруп зараз готують законодавчу базу заздалегідь – щоб у момент, коли умови для проведення виборів з’являться, держава була до цього організаційно готова.