27 лютого 2026 року. Міжнародний валютний фонд відкрив для України нову чотирирічну програму на 8,1 млрд доларів. Вона стане умовою подальшої підтримки від ЄС і партнерів G7 та визначатиме економічну політику країни на найближчі роки. Уже найближчим часом Київ отримає перший транш – близько 1,5 млрд доларів на покриття бюджетного дефіциту та підтримку фінансової стабільності.
Нова програма стала продовженням EFF 2023 року, однак її параметри адаптовані до тривалої війни та необхідності одночасно утримувати макроекономічну стабільність і готувати економіку до післявоєнного відновлення. МВФ прямо визначає її як ключовий інструмент мобілізації міжнародного фінансування.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко також наголосила, що нова угода є якірною для всієї системи зовнішньої підтримки.
«Програма, яку підтримує МВФ, є частиною ширшої фінансової рамки, покликаної забезпечити покриття прогнозного дефіциту державного бюджету в обсязі 136,5 млрд доларів упродовж чотирьох років. Вона передбачає продовження реформ, які забезпечили макроекономічну та фінансову стабільність у попередні роки», – зазначила вона. За словами прем’єрки, наявність програми відкриває доступ до масштабного фінансування партнерів, зокрема пакета підтримки ЄС, а також дозволяє зберігати мораторій на обслуговування офіційного двостороннього боргу до завершення періоду високої невизначеності та завершити його реструктуризацію після стабілізації ситуації.
Макроекономічна частина програми передбачає жорсткішу бюджетну дисципліну, посилення збору податків, боротьбу зі зловживаннями, збереження цінової стабільності та більшу гнучкість валютного курсу. Виконання програми оцінюватиметься під час регулярних переглядів за кількісними критеріями ефективності та структурними маяками, а у разі зміни безпекової ситуації або успішних мирних переговорів її параметри можуть бути переглянуті.
Ключовою умовою отримання наступних траншів стали 12 структурних маяків із чіткими строками виконання. Уже до кінця лютого Україна повинна завершити реформу процедур відбору членів наглядових рад державних компаній і банків, змінивши роботу номінаційного комітету, запровадивши суворі правила конфіденційності та систему оцінювання кандидатів із прив’язкою повторних призначень до результатів щорічної оцінки ефективності. До кінця березня влада має призначити нового постійного голову Державної митної служби та ухвалити пакет податкових заходів на 2026–2027 роки.
Податковий блок став одним із найскладніших у переговорах із МВФ і предметом окремої дискусії всередині уряду та з бізнесом. У підсумку сторони погодили пакет змін, який передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, скасування пільги на імпорт товарів у поштових відправленнях вартістю до 150 євро, збереження підвищеної ставки військового збору на рівні 5%, а також перегляд правил роботи спрощеної системи.
Україна зобов’язалася запровадити обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для підприємців, оборот яких перевищує загальний поріг реєстрації – його планують підвищити до 4 млн грн. Крім того, буде обмежено використання другої групи спрощеної системи для видів діяльності з високими ризиками прихованих трудових відносин, зокрема у сфері ІТ, консалтингу, аудиту, маркетингу, інженерії та права. Для частини таких напрямів у третій групі можуть запровадити підвищені диференційовані ставки.
У програмі окрему увагу приділено боротьбі з неформальною зайнятістю. Україна має змінити визначення поняття «зайнятість» у трудовому законодавстві, посилити контроль інспекції праці та об’єднати державні бази даних для виявлення прихованих трудових відносин, зокрема через цифрову систему «Обрій». Водночас зберігається постійний банківський маяк: несистемні банки, які переходять у державну власність і порушують нормативи, не рекапіталізуватимуться коштом бюджету, а передаватимуться до Фонду гарантування вкладів для врегулювання.
До кінця червня Україна має оновити правила трансфертного ціноутворення відповідно до стандартів ОЕСР і вимог ЄС, затвердити нову стратегію державних банків, запустити систему контролю ризиків критично важливих третіх сторін та перейти до ризик-орієнтованої перевірки декларацій посадовців.
До кінця липня уряд має підготувати детальний аналіз витрат у сфері електроенергетики, газо- та теплопостачання: іншими словами, чесно порахувати, скільки насправді коштують електрика, газ і тепло, скільки держава фактично дотує систему через субсидії та борги держкомпаній, і запропонувати план поступового переходу до економічно обґрунтованих тарифів із захистом малозабезпечених споживачів.
До кінця 2026 року уряд має завершити кілька інституційних реформ. Йдеться про створення єдиної бази даних для податкової та митниці, щоб посилити контроль за доходами і зменшити можливості для схем. Також планується змінити систему управління фондовим регулятором – Національною комісією з цінних паперів, запровадивши дворівневу модель нагляду. Крім того, має бути завершене формування Рахункової палати після незалежної перевірки кандидатів, аби посилити контроль за використанням бюджетних коштів.
МВФ попереджає про високі ризики через війну, але саме ця угода є умовою подальшої міжнародної підтримки. Виконання взятих зобов’язань напряму визначатиме, чи отримає Україна наступні транші і чи зможе зберігати фінансову стабільність.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay